Партнер ЮФ «Салком» Юрій Дзера розповів слухачам Lеgal High School про транскордонні податкові спори та міжнародне співробітництво при розгляді податкових спорів. За його словами, втрати від несплати податків через перенесення прибутку до низько податкових юрисдикцій у світі складають близько 200 млрд дол., і це лише, так би мовити, законні оборудки.
Подолати ухилення від сплати податків у світовому масштабі в межах однієї країни неможливо, тож країни повинні комунікувати між собою. Лектор визначив види міжнародного податкового обміну інформацією, серед яких:
— обмін на прохання — надання інформації на запит уповноваженого органу запитуючої держави, що стосується конкретних осіб або операцій;
— спонтанний обмін — передбачає надання інформації без попередньої домовленості уповноваженого органу запитуючої держави;
— автоматичний обмін — обмін інформацією на періодичній основі між договірними державами;
— одночасні податкові перевірки/податкові перевірки за кордоном.
Юрій Дзера наголосив на тому, що наразі обмін податковою інформацією Україна здійснює згідно з Порядком обміну податковою інформацією за спеціальними податковими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Мінфіну від 30 листопада 2012 року №1247. За даними статистики державної фіскальної служби, що навів лектор, найчастіше податкові запити спрямовувались:
— для встановлення та підтвердження беніфіціарності отримувача доходу (зокрема, щодо дивідендів, відсотків, роялті);
— для виявлення та попередження ухилення від оподаткування податком на прибуток;
— з питань трансфертного ціноутворення;
— на визначення резидентності іноземного платника податків;
— для підтвердження реальності надання послуг тощо.
Одним із механізмів отримання податкової інформації є податковий запит. Юрій Дзера визначив цей термін як запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або досудового розслідування платника податків щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, віднесених до компетенції ДФС. Необхідність одержання за запитом інформації має ґрунтуватися на тому, що факти з опису справи дають підстави вважати, що платник податку провадив свою діяльність за схемою, яка дала б змогу приховувати одержані доходи.
Спеціальний запит робиться у чотирьох випадках:
— факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході перевірки суб’єктів господарювання або проведення досудових розслідувань виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, незалежно від наявності кримінальних проваджень стосовно осіб чи за фактом здійснення зовнішньоекономічних операцій, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
— встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;
— факти свідчать про перерахування коштів за межі України для подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
— є необхідність отримання інформації щодо контролю за ціноутворенням.
Лектор проілюстрував свої тези прикладами із судової практики, присвяченої обміну податковою інформацією, та розповів слухачам Lеgal High School про міжнародні стандарти обміну інформацією, зазначивши, що з 2013 року Україна є учасником глобального форуму, в межах якого наша країна прийняла зобов’язання імплементувати Стандарт обміну інформацією за запитом (Стандарт EOIR) та Стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією (Стандарт AEOI).
