Лектор LHS Наталія Кузнєцова говорила про участь юридичних осіб публічного права в цивільному обороті. Такі юрособи створюються на підставі іншого законодавства — публічного. Юрист повинен розібратися із законодавством, яке регулює створення, функціонування тощо. Це може бути наказ міністерства, положення про держоргані і т.д. Ті, хто входять у цивілістичний контакт із такими суб’єктами, мають проявляти обережність. Важливо, хто здійснюватиме діяльність з управління: міністерство або ж його департамент. Функції можуть бути розосереджені у різних підрозділах (представляє один орган, договір укладає інший тощо). Потрібно встановити, чи уповноважений суб’єкт діяти. Хто персонально уповноважений діяти саме від юрособи і хто її може представляти? Не виключена можливість укладення договору з уповноваженою особою, потім особа уповноважена порушувати питання про недійсність договору.
«Це дуже важливо: хто, від кого і в якому порядку. І все це — за межами Цивільного кодексу», — наголосила лектор. Уточніть і будьте впевнені, додала юрист.
«Істина в останній інстанції — це статут (якщо йдеться про питання, які можуть по-іншому бути врегульовані)», — заявила пані Кузнєцова. Вона звернула увагу на парадокс: далеко не завжди керівник держоргану, наприклад голова суду, має право реалізовувати повноваження в цивільно-правовій сфері.
Треба розуміти, що держпідприємство не може просто продати майно. Воно може тільки провести конкурс. Аналогічно — і з держзакупівлями.
Якщо укладатимуть договір іноземці, то вони зроблять запит до локальної юрфірми і поцікавляться повноваженнями контрагента.
Ускладнює все те, що законодавство оперує загальним поняттям «юридична особа» і не відображає безлічі нюансів різних суб’єктів на кшталт державних органів.
