Перспективи змін до Виборчого кодексу обговорили експерти у рамках LHS Discussion Hub

Про можливу конфігурацію майбутньої виборчої системи говорили під час LHS Discussion Hub «Перезавантаження виборчої системи». У ході дискусії експерти проаналізували причини ветування Президентом Виборчого кодексу, прийнятого депутатами минулого скликання Верховної Ради, спробували сформулювати концептуальні засади реформування виборчого законодавства, розглянули різні моделі відкритих списків на виборах парламенту, а також оцінили роль і значення юридичної підтримки виборчого процесу.

Модератором дискусії виступив Руслан Сидорович, партнер Ario Law Firm, народний депутат України VIII скликання. У своєму вступному слові він коротко зупинився на історії створення Виборчого кодексу, ветованого Президентом, і підкреслив небезпеку затягування прийняття нової редакції Кодексу, особливо якщо цей процес буде пов’язаний з внесенням змін до Конституції України. З огляду на тривалість процедури у такому разі ми зможемо отримати новий варіант Виборчого кодексу не раніше 2021 року, а це означає, що позачергові вибори місцевих рад, які з високою ймовірністю будуть призначені наприкінці 2019-го — на початку 2020 року, відбуватимуться за старим законом.

Як зазначила Ольга Коцюруба, радник з юридичних питань Громадянської мережі «ОПОРА», громадські організації наполягають на розподілі мандатів відповідно до відсотка явки в тому чи іншому регіоні. У такому разі кількість отриманих політичною силою мандатів залежатиме від явки в регіоні, а не від кількості зареєстрованих виборців.

Коментуючи цю ідею, Анастасія Зернова, керівник компанії AZ Legal Group, медіатор, адвокат, підкреслила, що є відпрацьовані технології переміщення виборців з регіону в регіон, що може нівелювати результат голосування. На минулих виборах були зафіксовані приклади такої штучно завищеною явки, особливо на спеціальних дільницях. На жаль, такому стану справ сприяє невисока політична культура виборців.

Особливу увагу експерти приділили питанню грошей на вибори. На загальну думку, у виборчих процесах багато «чорного кеша», що не сприяє транспарентності виборів і їх криміналізує. Тому вони в цілому підтримали пропозицію Президента про обмеження виборчих фондів, однак ключовим питанням усе ж вважають контроль за джерелами надходження до виборчого фонду та легальністю витрачання коштів.

У зв’язку з цим Віталій Черепаха, президент ГО «Реєстраційна палата України», голова комітету Громадської ради при Міністерстві юстиції України, зазначив, що зараз жодна політична партія не пройде тест на чистоту фінансування, а відсоток тіньового ринку фінансування виборів приблизно відповідає частині економіки, яка перебуває «в тіні». Однак, на його думку, тепер «ціна» депутатства суттєво знизилася через скасування депутатської недоторканності, тому деякі гравці переглядають доцільність фінансування політичних проектів.

Говорячи про доцільність зміни моделі виборчої системи, Микола Торбєєв, правозахисник, адвокат, заступник голови Ради адвокатів Чернігівської області, підкреслив, що кожну з моделей, що застосовувалися на виборах в Україні, дискредитовано. Наявна змішана модель дозволяє мати депутата, який відповідатиме за територію і в якого буде можливість залучення бюджетних коштів для розвитку цієї території. Однак недоліком такої моделі є залежність обсягу виділених бюджетних коштів від перебування народного депутата в більшості або в опозиції.

Пов’язуючи пропозиції про скорочення кількості депутатів Верховної Ради з адміністративно-територіальною реформою, Юрій Паперний, політичний аналітик, не виключив можливості, що на 300 депутатів майбутнього парламенту після їх скорочення буде 300 районів країни після їх укрупнення.

Аналізуючи останню виборчу кампанію, в якій він брав участь як кандидат, Роман Титикало, керуючий АБ «Титикало і Партнери», депутат Київської обласної ради, голова Постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, протидії корупції та взаємодії з правоохоронними органами, відзначив роль юристів у виборчому процесі. За його словами, коли перемога відбувається на тонкій грані, і визнання недійсними виборів на кількох дільницях змінює результат, роль грамотного юридичного супроводу, як ніколи, висока. На думку спікера, юрист на виборах повинен працювати як на утримання результату, так і на фіксацію порушень у процесі голосування. Ось тільки шкода, що навіть за зафіксовані спроби підкупу виборців закон передбачає лише попередження кандидата-порушника.

Підбиваючи підсумки дискусії, Руслан Сидорович афористично зауважив, що формула участі юриста у виборчій кампанії має такий вигляд: він не може допомогти виграти, але може допомогти не програти, тобто захистити результат.

Експерти зійшлися на думці, що доопрацювання і прийняття Виборчого кодексу не можна відкладати в довгий ящик, бо Кодекс потрібен не для партій і президентів, а для громадянина, який повинен знати, що саме його голос є вирішальним у виборчому процесі.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів