Про залучення нових доказів під час судового розгляду, а також про підстави та правила їх подання йшлося під час лекції Тетяни Поповської, адвоката Asters. За її словами, формування доказової бази здійснюється сторонами кримінального провадження, переважно на стадії досудового розслідування, яке є лише першою стадією кримінального провадження.
Подання сторонами кримінального провадження своїх доказів суду можливе лише на стадії судового розгляду, яка розпочинається з відкриття судового засідання. Таким чином, лектор констатувала, що положення, передбачені частиною 4 статті 291 і статтею 317 КПК України, за своїм змістом прямо суперечать одне одному.
Тетяна Поповська підкреслила, що приписи статті 291 КПК України стосуються стадії досудового розслідування, її заключного етапу, і зводяться до того, що до обвинувального акта під час направлення його до суду додається лише реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов і документи, пов’язані з їх врученням відповідним учасникам кримінального провадження.
За словами лектора, стаття 317 КПК України передбачає, що документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).
Однак стаття 317 КПК України не надає сторонам право подавати до суду докази під час підготовчого судового засідання, а суду — право на задоволення клопотання про приєднання тих чи інших доказів до обвинувального акта до початку судового розгляду.
Тетяна Поповська наголосила, що у разі, якщо суд отримав від сторін будь-які докази до початку судового розгляду, тобто на стадії підготовчого судового засідання, то всі отримані в такий спосіб докази мають бути визнані недопустимими саме через порушення процесуального режиму доказування.
Крім того, сторона обвинувачення та сторона захисту мають право під час апеляційного розгляду надати суду нові докази, які були отримані після ухвалення судового рішення судом першої інстанції. Моментом виникнення «нових» доказів у суді апеляційної інстанції є ухвалення судового рішення по суті за наслідками розгляду в суді першої інстанції.
Говорячи про докази, лектор нагадала, що отриманий доказ як стороною обвинувачення, так і стороною захисту має пройти певну процедуру для можливості його надання суду, а саме — стадію розкриття доказів протилежній стороні, передбачену статтею 290 КПК України. Порушення вимог цієї норми унеможливлює подальше дослідження «неправильно» розкритого доказу. Так, Тетяна Поповська порадила слухачам Legal High School розкривати докази в один із таких способів: листом (ліпше цінний лист, з повідомленням про вручення і описом-вкладенням); зустріч і передача документів під підпис; письмова пропозиція ознайомитися у визначеному вами місці у погоджений час; подання копій документів через канцелярію (з відміткою про отримання).
Лектор проаналізувала основні вимоги, які пред’являються до клопотань, що подаються учасниками кримінального провадження про залучення нових доказів під час судового розгляду та навела критерії, які враховуються судом при вирішенні питання про задоволення чи відхилення клопотання. Крім того, вона узагальнила судову практику Великої Палати ВС, ККС щодо недопустимості доказів.
