Про мінімізацію ризиків кримінально-правових наслідків тендерних процедур у ВПК розповів слухачам спецкурсу Legal High School Дмитро Коноваленко, адвокат з питань екстрадиції та Інтерполу АО Mitrax. Оцінюючи корупційну складову у тендерних процедурах у сфері ВПК, він послався на дослідження громадської організації Трансперенсі Інтернешнл «Оборона та безпека», яка оприлюднила індекс доброчесності в оборонному врядуванні Східної та Центральної Європи. Відповідно до цього дослідження, яке окремим елементом містило аналіз закупівель, у 2020 році Україна отримала 41 бал зі 100, таким чином, на думку лектора, засвідчено досить високий ступінь корупційних ризиків у сфері оборони та безпеки України.
Ключовими проблемами у закупівлях для потреб оборонного комплексу, на які звертають увагу дослідники з Трансперенсі Інтернешнл є закупівля через посередника, яким виступає концерн «Укроборонпром», низька прозорість і зовнішній нагляд за оборонними закупівлями. Аналізуючи закупівлі за 2018 рік, Дмитро Коноваленко відзначив, що 45% їх узагалі були засекречені, а понад 38% відбувалися через єдиного постачальника без конкурентної процедури. Лектор відзначив поліпшення ситуації в галузі і пов’язує це із ухваленням нового Закону «Про оборонні закупівлі», який покликаний підвищити прозорість тендерних процедур і посилити відповідний нагляд за процесом закупівель.
Аналізуючи кримінально-правові ризики у сфері оборонних закупівель, він зазначив, що будь-які закупівлі, пов’язані з бюджетними коштами, є апріорі ризикованими. Говорячи про можливість мінімізації цих ризиків, Дмитро Коноваленко відзначив різні підходи правоохоронних органів до кваліфікації таких діянь та відсутність чіткої підслідності, адже злочини у сфері ВПК розслідують і Національна поліція, і Державне бюро розслідувань. Отже, немає чіткого розуміння, як потрібно кваліфікувати ті чи інші дії суб’єктів закупівлі. «Є досить великий сегмент кваліфікації за різними статтями Кримінального кодексу України дій щодо тих чи інших оборонних закупівель», — наголосив він.
Найбільш популярною кваліфікацією, за словами лектора, є стаття 191 Кримінального кодексу України, яку намагаються використовувати практично в усіх кримінальних провадженнях, де йдеться про невиконання або неналежне виконання оборонних замовлень. Предметом активного аналізу правоохоронних органів стає збільшення фінансування за контрактом, укладеним внаслідок закупівлі, — чи були підстави для збільшення ціни і наскільки вони обґрунтовані.
З цього приводу Дмитро Коноваленко проаналізував для слухачів спецкурсу Legal High School відомий кейс НАБУ щодо компанії «Трейд Комодіті» за підозрою у розкраданні бюджетних коштів у ході закупівлі палива для потреб Міністерства оборони України. У цій справі суд став на сторону підприємства, яке змогло належним чином довести коливання ціни.
