Слухачі Legal High School продовжують поглиблене вивчення нових процесуальних кодексів. Сьогодні йтиметься про процесуальні новації в Кодексі адміністративного судочинства (КАС) України. На ключових новелах адміністративного процесу зупинилася суддя ВАСУ, доцент кафедри адвокатської майстерності та міжнародної судової практики Академії адвокатури України, к.ю.н. Наталія Блажівська.
Лектор проаналізувала оновлені й нові терміни нового КАС України. Відзначила, що термін «судове рішення» застосовний до рішення, постанови, ухвали суду будь-якої інстанції, а «рішення суду» — це рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги. За її словами, нинішня редакція терміна «адміністративний договір» знімає левову частку дискусій з приводу того, чи є той або інший договір адміністративним. З’явилися терміни «незначна справа» і «типова справа». Останній термін, на думку пані Блажівської, перейшов з рішень Європейського суду з прав людини, але національний законодавець адаптував інститут «пілотної постанови» під наші реалії. Інститут типової, зразкової справи допоможе судовій владі йти в ногу з часом і уніфікувати свої підходи, адже прийняття недосконалої правової норми породжує багато типових спорів. Наталія Блажівська підкреслила, що відкрито кілька проваджень у типових справах, тож судді очікують на прийняття зразкової справи. У той же час вона сподівається, що, незважаючи на величезне навантаження, і у касаційної інстанції, і у Великої Палати фізично знайдеться час, щоб розглянути ці питання якнайшвидше.
Лектор LHS відзначила таку новинку, як похідна позовна вимога, — вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Також вона акцентувала увагу на необхідності застосування судами норм Конституції України як норми прямої дії, якщо суд дійде висновку, що закон або інший правовий акт суперечить Основному Закону. Така норма була і в попередній редакції КАС України. Але тепер у суду з’явився обов’язок звернутися до Верховного Суду для вирішення питання внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Крім цього, Наталія Блажівська звернула увагу на форми адміністративного судочинства. Новий КАС України також містить норму, згідно з якою особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи на пред’явлення позову. Ця норма, за словами лектора Школи, спрямована на підвищення правової свідомості суб’єкта владних повноважень. Інше питання — як забезпечити виконання цієї норми?
Суддя ВАСУ зазначила, що багато європейських колегій називають положення КАС України щодо електронного судочинства дуже прогресивними. Наприклад, у Польщі «електронний суд» уже діє, але українське законодавство надає більше можливостей сторонам. Так, проблеми з функціонуванням електронного суду є, але законодавчі норми виписані добре.
Лектор порадила звернути увагу на ухвалу Верховного Суду від 5 січня 2018 року (справа №820/3084/17), де Суд зачіпає питання представництва (зокрема, зазначається, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження).
Пані Блажівська також зупинилася на інституті «експерт з питань права». КАС України говорить, що як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь і є визнаним фахівцем у галузі права. Визнаний — цей той, який багато виступає? Або пише багато статей? Що тут мається на увазі? Лектор вважає це питання відкритим і нагадала, що висновок експерта з питань права не є доказом для суду, а лише інформацією. Тобто не можна говорити про зміну парадигми експертних думок, ні.
Кодекс — це живий інструмент, і від нас з вами залежить виявлення проблемних нюансів, які підлягають удосконаленню, резюмувала Наталія Блажівська.
Вона переконана: Кодекс містить багато дієвих інструментів і, коли їх буде опрацьовано в повному обсязі, ми отримаємо нову якість правосуддя.
