Модуль «Підготовче засідання та інші судові процедури» блоку «Підготовка до судового розгляду в кримінальному провадженні» Школи кримінальної практики Legal High School продовжує свою роботу. Юрист практики кримінального права Asters, адвокат Тетяна Поповська виступила з лекцією на тему «Рішення та акти, які можуть бути оскаржені в ході досудового провадження і до початку розгляду справи по суті».
Під час досудового розслідування слідчими часто відбуваються дії, які негативно впливають на інтереси підзахисних, отже, Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) України передбачив можливості для їх оскарження. Однак, за словами пані Поповської, цей інститут прописаний у законодавстві не дуже добре. Законодавець звузив і відстрочив можливість оскарження деяких дій і рішень слідчого та прокурора, у зв’язку з чим такі незаконні рішення або дії фактично залишаються за межами судового контролю.
Рішення, дії та бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені керівнику органу досудового розслідування або прокурору, слідчому судді або суду як під час досудового провадження, так і під час підготовчого судового засідання. Також оскарженню підлягають рішення, дії та бездіяльність прокурора, слідчого судді і суду.
Лектор зазначила, що головною в цьому контексті є стаття 303 КПК України, в якій зазначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого і прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Цей перелік є досить великим, проте він вичерпний, що, безсумнівно, є недоліком статті. Одним із цікавих Тетяна Поповська назвала підпункт статті 303 КПК України про те, що оскарженню підлягає «нездійснення інших процесуальних дій, які слідчий або прокурор зобов’язаний здійснити протягом встановленого цим Кодексом строку». Таке формулювання дозволяє адвокатам оскаржити те, що не встановлено в статті 303 КПК України.
При цьому для визначення, що бездіяльність підлягає оскарженню, необхідно перевірити його на відповідність таким обов’язковим ознаками: слідчий або прокурор наділені обов’язком здійснити певну процесуальну дію, така процесуальна дія має бути здійснена у певний строк і, власне, відповідну процесуальну дію слідчим або прокурором в установлений строк не здійснено.
Поділилася спікер і деякими «за» оскарження підозри. По-перше, втрата статусу підозрюваного відкриває можливості скасувати запобіжний захід (утримання під вартою, домашній арешт) і заходи забезпечення кримінального провадження (арешт майна, відсторонення від посади). По-друге, скасування підозри суттєво зміцнює позицію захисту під час розгляду кримінального провадження по суті.
Також Тетяна Поповська нагадала про обов’язкові реквізити та вимоги до скарги на дію/бездіяльність, рішення слідчого або прокурора і підкреслила, що необхідно переконатися в тому, що ваша скарга прийнята і зареєстрована. На прохання скаржника уповноважені особи повинні видавати відповідну довідку.
Хто може звертатися з такою скаргою? Заявник, потерпілий, його представник, підозрюваний, його захисник… і інша особа, права або законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Лектор підкреслила, що зі скаргою звернутися ще має право особа, якій не повідомлено про підозру згідно з вимогами чинного КПК України і яка не має процесуального статусу підозрюваної, але відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини і кримінального процесуального законодавства наділена правом на захист і комплектом інших прав підозрюваного. Деякі суди особу з таким невизначеним статусом сприймають як учасника судового провадження та задовольняють її скарги. У такому разі, за словами адвоката, необхідно довести, що у відношенні до вашого клієнта відбувається державне переслідування.
