Завершила модуль «Закон про ТОВ — постатейний аналіз» Школи корпоративного права/M&A Legal High School лекція Юрія Кацера, директора, керівника юридичного департаменту KPMG Law.
Викладач запропонував слухачам подискутувати про новели регулювання операцій зі статутним капіталом і частками.
Профільний законопроект про ТОВ пропонує два варіанти збільшення статутного капіталу товариства. Перший варіант: без додаткових вкладів за кошт нерозподіленого прибутку, в цьому разі співвідношення часток учасників не змінюється.
Найбільший інтерес для бізнесу становить можливість збільшення статутного капіталу шляхом додаткових внесків, — акцентував увагу лектор.
Він пояснив, що у такий спосіб усі учасники мають право взяти участь у збільшенні статутного капіталу пропорційно до своєї частки. Отже, йдеться про переважне право, яке може бути реалізовано після прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства. Таке нововведення призводить до ускладнення процедури внесення вкладів третіми особами, тобто вони можуть скористатися таким правом лише після реалізації переважного права учасниками.
Юрій Кацер звернув увагу аудиторії на нову норму, яка встановлює, що статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників може бути передбачено внесення додаткових вкладів лише тими учасниками товариства, які мають переважне право. За словами лектора, така редакція є спірною, оскільки виникає питання: чи можна включати до статуту переважне право?
Проблемним питанням щодо збільшення статутного капіталу Юрій Кацер вважає врахування під час голосування голосів учасника, який не зробив свій внесок у повному обсязі. Також не регламентовано кількість голосів для прийняття рішення про затвердження збільшення статутного капіталу в разі перерозподілу часток. На думку Юрія Кацера, необхідно встановити, що таке рішення має прийматися одностайно, тобто 100% голосів. Крім того, в законопроекті відсутні положення про можливість внесення вкладів не в зв’язку зі збільшенням статутного капіталу, а з інших причин.
Лектор також розповів про такий механізм, як debt-to-equity swap (конвертація боргу в капітал). Йдеться про реструктуризацію боргу, що передбачає залік грошових вимог кредитора до юридичної особи — боржника в обмін на корпоративні права в статутному капіталі товариства. Водночас чинне українське законодавство встановлює суттєві перешкоди для застосування такого механізму на практиці.
Наступний блок лекції був присвячений аспектам зменшення статутного капіталу. За словами спікера, законопроект пропонує спрощення такої процедури, але не містить аналогічного передбаченому в чинному законодавстві обов’язку зі зменшення статутного капіталу, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів стає меншою за статутний капітал.
Не залишився без уваги й такий блок питань, як операції з частками учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Лектор зробив порівняльний аналіз чинного закону та профільного законопроекту з питань відчуження часток у статутному капіталі третім особам, виходу учасника з товариства, виключення учасника.
