Сьогодні все складніше використовувати пасивні доходи як інструмент виведення доходів з оподаткування — ця модель більше не працює. Не можна «взяти» кредит на Кіпрі або «закупити» послуги, «платити» роялті на торговельні марки — Україна слідує трендам міжнародного оподаткування, тож для українських компаній залишається все менше інструментів мінімізації податкової бази. Про це розповіла Ольга Ануфрієва, юрист, податковий консультант SoftServe, у рамках лекції «Оподаткування пасивних доходів» модуля «Оподаткування зарубіжних активів» Школи податкової практики Legal High School.
Лектор зупинилася на видах пасивних доходів, тобто надходжень, для отримання яких компанія не виконує жодної активної функції. Як правило, це дивіденди, рентна плата, доходи від нерухомості, роялті.
У міжнародному аспекті оподаткування таких доходів від нерезидентів залежить від умов двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування. З якою країною не вівся би бізнес, важлива наявність у такого контрагента довідки про резидентність. Сьогодні це не просто юридичне закріплення юридичної особи. Багато країн перевіряють наявність реальної діяльності і якихось активів у такої особи. Наприклад, резидентність на Кіпрі визначається за основним місцем активності особи, що приймає управлінські рішення і здійснює реальний контроль.
Ольга Ануфрієва звернула увагу слухачів на те, що з цього року набули чинності умови протоколу до угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром, прийнятого ще в 2015 році, і суттєво підвищилися ставки податків. Це важливо враховувати, продовжуючи або плануючи роботу з кіпрськими компаніями, якщо резидент має намір виключати платежі в цій юрисдикції з числа доходів. Власне, можна сказати, що сьогодні Кіпр більше не є найбільш привабливою юрисдикцією, однак до нього зберігається інтерес. Разом із тим підвищується попит на реєстрацію компаній на Мальті та в Люксембурзі.
Лектор звернула увагу, що змінилися національні підходи до оподаткування різних витрат і доходів резидентів, які все більше наближають Україну до міжнародних правил та стандартів. Наприклад, тепер відсотки за взятими у материнських компаній позиками не можуть бути віднесені на видатки в повному обсязі, якщо перевищують встановлений коефіцієнт доходу «дочки»; або ж не можна назвати витратами роялті за торгову марку, якщо її первинна реєстрація відбулася в Україні, а тільки потім вона була передана до іншої юрисдикції; так само тепер продаж нерухомих активів, включаючи продаж корпоративних прав у компанії, чий капітал на 50 і більше відсотків складається з нерухомості в Україні, має обкладатися податком за місцем знаходження об’єкта нерухомості, права на який фактично передаються…
Таким чином, треба визнати, що податкові норми посилюються, а зважене планування стає необхідністю.
Бізнес повинен працювати чесно там, де у нього працюють люди і де він отримує доходи. Настає ера зваженого податкового планування, коли більше не можна формально виводити доходи з-під оподаткування, але можна ефективно управляти ними — резюмувала Ольга Ануфрієва.
