Про нюанси доказування розміру завданої шкоди слухачам Legal High School розповіла Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів GRAСERS, адвокат. Вона нагадала положення статті 127 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому. При цьому було наголошено, що відшкодування може бути добровільним; за рішенням суду в цивільному позові у межах кримінального провадження; за рахунок державного бюджету.
Людмила Куса підкреслила, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової чи моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого. У разі коли постраждала особа неповнолітня — позов подає її законний представник.
На підставі частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Він також може подати цивільний позов в інтересах громадян, які через певні обмеження (неповнолітні, недієздатні) не здатні захистити свої права. При цьому прокурор має обґрунтувати наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів цих громадян.
Говорячи про час подачі позову, лектор наголосила слухачам Legal High School, що відповідно до частини 2 статті 247 КПК України судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, після чого надається слово цивільному позивачеві у разі заявлення цивільного позову. Вона підкреслила: якщо такий позов не заявлено до цього моменту — це останній шанс заявити його і цим забезпечити своє право. Дотримання строків подачі позову обумовлене ще й тим, що згідно з цивільно-правовим законодавством позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Людмила Куса підкреслила, що такі вимоги суперечать частині 4 статті 291 КПК України, в якій викладено заборону надавати суду інші документи, ніж передбачені цією нормою. Відповідно немає можливості проведення будь-яких слідчих дій, що тягне за собою неможливість доказування цивільного позову, а цивільний відповідач позбавлений можливості ознайомлюватися з матеріалами позову.
Таким чином, зазначила лектор, умова подавати цивільний позов до початку судового розгляду спонукає потерпілого це робити на стадії досудового розслідування чи підготовчого судового засідання. При цьому вона звернула увагу слухачів Legal High School на те, що у разі повторного розгляду справи після скасування вироку потерпілий втрачає право на подачу цивільного позову в межах кримінального провадження та підтвердила цю тезу рішенням Європейського суду з прав людини.
Людмила Куса розповіла про зміст і форму цивільного позову, зазначивши, що вимоги до нього викладені у статті 175 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. Вона наголосила, що на практиці є випадки, коли в обвинувальному акті не зазначено, що цивільний позов не пред’явлений і шкоди немає, однак надалі потерпілий пред’являє його. За таких обставин потрібно змінити обвинувальний акт, вказавши в ньому наявність цивільного позову та завданої шкоди. Також, за її словами, не вирішеним є питання доповнення чи уточнення цивільного позову. І хоча на практиці судді приймають до розгляду уточнені позови, таке право в КПК України не закріплене.
Крім того, лектор вказала на переваги подачі цивільного позову в межах кримінального провадження порівняно з подачею такого позову в межах цивільного судочинства — зокрема, відсутність необхідності сплати судового збору. Вона дала слухачам Legal High School визначення понять збитки, майнова та моральна шкода, зазначила, що обсяги матеріальної шкоди визначаються на підставі експертизи, та вказала на ситуації, в яких можливе визначення грошового еквівалента моральної шкоди.
