На підготовці клієнта, співробітників та найближчого оточення до обшуку зосередив увагу слухачів Legal High School у своїй лекції Сергій Лисенко, керуючий партнер GRAСERS law firm. Він нагадав правові підстави проведення обшуку, підкресливши при цьому, що для проведення обшуку слідчим органам потрібно мати ухвалу суду, і для її отримання слідчі повинні пред’явити судді ті чи інші підстави для проведення обшуку, вмотивовано обґрунтовуючи її в клопотанні поданому слідчому судді. Відповідно до пункту 2 статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
При цьому лектор наголосив, що слідчий може провести обшук без ухвали суду з наступним протягом доби зверненням до суду з відповідним клопотанням. Але такі випадки вкрай рідкісні. У частині 3 статті 233 Кримінального процесуального кодексу України чітко передбачено невідкладні випадки проведення обшуку без ухвали судді і вони пов’язані з урятуванням життя людей, урятуванням майна, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у скоєнні злочину.
Лектор зосередив увагу слухачів на необхідності ретельної перевірки ухвали слідчого судді про проведення обшуку. Вона повинна містити:
— термін дії ухвали (не має перевищувати місяця з дати винесення ухвали);
— ким видана ухвала (за клопотанням кого видана (слідчого або прокурора), П.І.Б.);
— положення закону, на основі якого винесено ухвалу (номер кримінального провадження, стисла фабула);
— помешкання, яке має бути піддане обшуку (точна адреса, власник приміщення);
— документи або ж речі, на які спрямовано обшук, та надано дозвіл на вилучення.
При цьому він навів слухачам Legal High School приклади найбільш поширених помилок, що містяться в тексті ухвали, а також назвав ознаки, моніторинг яких дасть змогу дізнатися про наближення обшуку.
Переходячи до практичних порад щодо дій у ході обшуку, Сергій Лисенко наголосив на важливості висвітлення позиції компанії, до якої прийшли з обшуком, та підкреслив, що будь-яка публічність стосовно обшуку має бути контрольованою. На його думку, це означає, що у компанії має бути вироблена РR-стратегія, яка вибудовується на ставленні компанії до кримінального переслідування і на залученні суспільства до цієї історії.
Лектор наголосив, що «піаритися» на кримінальному провадженні варто тільки тоді, коли жертвою є не лише компанія, а й суспільство в особі співробітників, яких позбавили заробітної плати; групи людей, яких позбавили тієї чи іншої послуги (наприклад, послуг «Нової пошти»); населення, яке обурюється недореформованою правоохоронною та судовою системами; людей, які знають, що все це затіяла одна конкретна людина, сірий кардинал у прокуратурі чи СБУ, прокурор або конкурент, тобто є конкретний кривдник компанії.
При цьому він навів приклад реальних кейсів комунікації, відзначивши, як правильна комунікація в ході обшуків дала змогу нівелювати негативні наслідки для компанії.
Говорячи про комунікацію зі співробітниками компанії, лектор окреслив ряд ключових меседжів, які потрібно донести до них у ході попереднього інструктажу. Також він вказав на типові помилки, яких припускаються компанії під час підготовки до можливого обшуку, та навів приклади найгучніших обшуків останнього часу.
Пропонуючи слухачам власний алгоритм підготовки клієнтів до проведення обшуку слідчими органами, Сергій Лисенко зазначив, що він повинен бути таким: проведення тренінгу та консультаційних послуг для співробітників фірми; підписання договору юридичного обслуговування співробітників; проведення квесту «Обшук».
