Про особливості оподаткування підакцизних товарів, зокрема палива, розповів слухачам Legal High School Михайло Третьяков, начальник управління правового забезпечення ТОВ «СОКАР Енерджі Україна». Він зазначив, що нафтопродукти — це специфічний предмет цивільного обороту, який має відмінні риси як товар, і ці особливості також потрібно враховувати.
Природний спад нафтопродуктів на сьогодні ніяк не визначений, оскільки радянські нормативи скасовані КМУ в 2017 році, а нові поки не прийняті.
Як зауважив лектор, класифікація нафтопродуктів за кодами УКТ ЗЕД може мати критичне значення, і в практиці їх компанії є відповідний кейс, коли різниця в акцизі на тисячі тонн палива становила 2 млн грн.
Михайло Третьяков нагадав слухачам Legal High School, що в 2016 році було введено систему електронного адміністрування реалізації палива (СЕАРТ) і після цього надходження до держбюджету від акцизу (без роздрібного) склали 37,2 млрд грн, що на 12,3 млрд грн більше порівняно з 2015 роком. За словами лектора, приріст у розмірі 2 млрд грн було сформовано винятково за рахунок поліпшення адміністрування оподаткування і «відбілювання» ринку. Такі показники досягнуті за рахунок жорсткого регулювання і штрафів.
Лектор розглянув типи контрактів на поставку палива та їх особливості, а також логістичні шляхи постачання палива в Україну. Описав найбільш поширені схеми, за якими оператори ринку ухиляються від сплати податків, підкресливши, що сумарні втрати бюджету від таких схем за 2014—2017 роки складають 10 млрд грн.
Михайло Третьяков розповів про механізми протидії тіньовому обороту палива і схемам ухилення від оподаткування, розробленим за участю операторів ринку, які не хотіли миритися з існуючим порядком справ у паливній сфері. За його словами, з 1 січня 2019 року введено 10-кратний коефіцієнт щодо акцизу на авіапаливо, оскільки під його виглядом в Україну завозилися компоненти дизельного палива.
У найближчій перспективі ринок палива чекає введення автоматизованих систем обліку зберігання та відпуску палива на акцизних складах, переформатування СЕАРТ з акцентом не на переході власності, а на фактичному русі, ліцензуванні виробництва та оптовій/роздрібній торгівлі нафтопродуктами. Питання обов’язкового додавання біокомпонентів у паливо залишається дискусійним, так само як і обмеження ринку за допомогою квот та спецмита при імпорті нафтопродуктів.
