Модуль у LHS, присвячений темі обвинувального акта, завершив Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат.
Чи доцільно заявляти клопотання про визнання обвинувального акта таким, що не відповідає процесуальну законодавству, цим питанням розпочав лекцію Андрій Чехонадський.
Судді часто виступають з критикою в бік захисту щодо того, що адвокат заявляє про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України. Таку позицію підтримує і пан Чехонадський. Лектор стверджує, що стороні захисту не треба активувати інститут повернення обвинувального акта.
«Єдиний державний реєстр судових рішень буквально рясніє ухвалами слідчих суддів, в яких порушується питання повернення обвинувального акта» — підкреслив Андрій Чехонадський. Саме сторона захисту пише клопотання з точки зору вимог закону і дуже ретельно прописує помилки прокурора в обвинувальному акті. На чию користь у такому випадку діє захисник? Захисник ризикує отримати зворотний ефект: обвинувальний акт повернеться до суду, але вже в іншій редакції, з усуненими зауваженнями захисту, звертає увагу спікер.
Нелогічні дії вчиняють і прокурори, коли заявляють, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Так, після прийняття виправдувального вироку і залишення його в апеляційній інстанції прокурор заявляє, що на момент подачі обвинувального акта документ не відповідав вимогам КПК України, таким чином, намагаючись повернути справу на розгляд до першої інстанції. У цьому випадку суд не прийняв доводи прокурора про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України, зазначивши, що з матеріалів справи випливає, що прокурор заявляв про відсутність порушень процесуального закону.
Виникає також питання: аналіз обвинувального акта — це обов’язок чи право суду?
Щодо цього Верховний Суд наголосив, що суд не зобов’язаний давати оцінку обвинувальному акту: суд має право, а не обов’язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам процесуального законодавства.
