«Огляд останньої практики торговельних обмежень в Україні» — такою була тема лекції Олени Омельченко, партнера, адвоката, керівника практики міжнародної торгівлі ЮФ «Ілляшев та Партнери». Вона нагадала слухачам Legal High School про те, що є тарифні та нетарифні способи захисту власного ринку. Світова практика свідчить, що багато країн застосовують саме нетарифні способи захисту. Натомість Україна цей інструмент використовує вкрай рідко. На думку лектора, це відбувається через непрацюючий ринковий нагляд, тому дуже важко застосувати якесь ринкове обмеження по відношенню до певної продукції чи країни. А от тарифний захист наша країна використовує досить часто. Олена Омельченко пояснила цей факт членством України в СОТ, хоча і вкрай невигідним для нас саме в частині тарифного захисту.
«Будь-які методи тарифного захисту мають під собою політичне підґрунтя», — наголосила Олена Омельченко і зазначила, що у часи дружніх стосунків з Російською Федерацією всі заходи захисту ринку могли бути знятими в ході переговорів. Натомість зараз для застосування таких захисних заходів проти неї чи Білорусі відкрито «зелену вулицю». З тих же політичних причин наразі практично нереально запровадити якісь обмеження стосовно Європейського Союзу, оскільки йде активний процес перегляду торговельної угоди між Україною та ЄС. Для можливості розширення доступу своїх товарів на європейський ринок застосування обмежувальних заходів проти тамтешніх товарів недоцільне, оскільки викликає серйозне занепокоєння Єврокомісії.
Лектор наголосила, що і Угода про асоціацію, і двосторонні угоди в рамках СОТ дозволяють застосування тарифних заходів захисту. При цьому, якщо всі країни застосовують заходи проти Євросоюзу як суб’єкта СОТ, Україна застосовує заходи проти окремих країн Євросоюзу, а не всього ЄС. Олена Омельченко вважає такий підхід неправильним, оскільки є можливість обходу накладених обмежень, особливо у разі, якщо товар, який потрапив під обмеження, виробляється великою компанією, яка має філії у різних країнах ЄС.
Окремим видом санкцій лектор вважає дискримінаційні заходи. Українське законодавство, зокрема стаття 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», дозволяє нашій країні застосовувати дискримінаційні заходи (торговельні обмеження) по відношенню до деяких країн через їх дискримінаційні або недружні дії. Лектор навела реальні приклади застосування таких санкцій за запитом українських підприємств по відношенню до інших країн. При цьому вона зазначила, що дії української сторони, які ґрунтуються на національному законодавстві, можуть входити у конфлікт з міжнародним правом, яким регулюються торговельні відносини між країнами. У будь-якому разі норми статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не можуть застосовуватися до країн — членів СОТ, крім Російської Федерації. Принагідно лектор проілюструвала захисні санкції, які застосовує Україна проти Російської Федерації як країни-агресора, а також на реальних прикладах описала алгоритм, який використовується Україною для запровадження торговельних обмежень (антидемпінгові розслідування тощо).
Крім того, лектор розповіла про законодавчі ініціативи, спрямовані на поліпшення законодавства в галузі захисту національного ринку.
