Чи є майбутнє у Господарського кодексу України? Запитання, на яке шукали відповідь представники законодавчої та судової влади, вчені, юристи-практики у рамках LHS Discussion Hub. У фокусі уваги учасників — результати дослідження правового регулювання економіки в країнах Європи, місце ГК України в системі законодавчих актів, що регулюють економічну діяльність в Україні, та інші питання.
Відкриваючи дискусію, Наталія Кузнєцова, дійсний член (академік) НАПрН України, професор, д.ю.н., повідомила, що приводом для проведення Discussion Hub став вихід у світ збірки статей «Правове регулювання підприємницької діяльності в пострадянський період», до якої включені тексти Господарського кодексу України та Підприємницького кодексу Республіки Казахстан. «Наш досвід перейшов кордони і знайшов міжнародну реакцію», — прокоментувала вона роботу з казахськими колегами. У той же час пані Кузнєцова звернула увагу на паралельне існування Цивільного та Господарського кодексів України в частині визначення пріоритетності норм. «Пріоритетним завданням українських цивілістів сьогодні є об’єктивне визначення співвідношення між трьома законодавчими масивами: цивільним, спеціалізованим та господарським», — наголосила спікер.
Анатолій Довгерт, член-кореспондент НАПрН України, висловив думку, що Господарський кодекс України не має майбутнього. «Світова спільнота вимагає глобального права і глобальної уніфікації», — запевнив він. Більше того, на його думку, ГК України не тільки не діє, але й завдає шкоди економіці.
Власну точку зору з цього питання висловив Антон Молчанов, керівник практики банкрутства АТ Arzinger. На його думку, ГК України не є прикладним інструментом для практикуючих юристів. «У нас давно немає підприємництва. У нас є комерція. Майбутнє у Господарського кодексу є лише в тому випадку, якщо ним буде врегульоване право компаній, право контрактів та інтелектуальна власність» — зробив припущення пан Молчанов.
Точку зору законодавця з цього питання висловив Руслан Сидорович, народний депутат України. «Думка про те, що ліквідація Господарського кодексу стане ліквідацією господарської юрисдикції, є нонсенсом» — переконаний він. При цьому пан Сидорович звернув увагу на те, що прийняття нових процесуальних кодексів дало змогу відійти від пострадянських доктрин, а законодавець повинен рухатися в напрямі доктринальної логіки. Проте народний депутат упевнений, що кодекси мають розроблятися і писатися не парламентаріями, а фахівцями (вчене співтовариство, судовий корпус, адвокати), які розуміли б, як документ має застосовуватися на практиці. Яскравий тому приклад — Кодекс України з процедур банкрутства. Більше того, він звернув увагу на те, що у парламенту з’являється невеликий часовий люфт на прийняття того чи іншого нормативного акта, у зв’язку з чим уже сьогодні необхідно вести дискусію і роботу над створенням нової законодавчої бази.
Керуючий партнер ЮФ «Антіка», член Ради з питань судової реформи при Президентові України, д.ю.н., Олексій Кот, зазначив, що сьогодні норми ГК у більшості мають відсильний характер. При цьому він також підтримав пана Сидоровича, що ліквідація ГК України не призведе до ліквідації господарської юрисдикції. «Якщо аналізувати правове наповнення постанов і рішень господарської юрисдикції, складова частина статей ГК України, на які посилаються судді, є мізерною», — прокоментував свою думку пан Кот. У той же час, за його словами, враховуючи те, що створюються штучні колізії правозастосовчого характеру, виникає проблема з реалізацією принципу правової єдності. «Відповідаючи на запитання: чи є майбутнє у Господарського кодексу, припущу, що, можливо, є, але не в нашій країні», — відзначив Олексій Кот. За його словами, бізнес зацікавлений у наявності прозорих і зрозумілих правил гри, але два нормативних акти, що регулюють однакові правовідносини, ці правила тільки ускладнюють. «У зв’язку з цим, ймовірно, доцільніше було б мати єдиний акт щодо юридичної чистоти і вимог бізнесу», — висловився експерт.
На думку Івана Міщенка, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ідея скасування ГК України є лише однією з альтернатив. Ще однією альтернативою може стати прийняття кодексу в новій редакції. «Як юрист-практик я приймаю цю позицію, оскільки справді норми кодексу не є досконалими», — зазначив він. У той же час пан Міщенко впевнений, що з точки зору розвитку права і системи в цілому необхідно дивитися набагато вперед і прийняти рішення, який нормативний акт зможе прийти на заміну кодексу і як нові норми регулюватимуть господарські відносини.
У свою чергу, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Погребной висловив думку, що має місце підміна понять. Власне, йдеться про торговельні кодекси Франції та Німеччини, які змогли уніфікувати всі питання, пов’язані з цими правовідносинами і на які багато років нам пропонують орієнтуватися. «Насправді ці нормативні акти були прийняті як спосіб подолання феодальної роздробленості», — відзначив пан Погребной. Більше того, на його думку, ГК України не є кодексом приватного права, але сьогодні питання реформи приватного права стоїть найгостріше, в тому числі з урахуванням перегляду Цивільного кодексу України.
У продовження дискусії Євген Блінов, партнер і керівник практики міжнародного арбітражу МЮГ Eterna Law, запропонував учасникам розглянути ГК України з токи зору правозастосовчої практики. Зокрема, він зазначив, що Спеціальна частина кодексу справді не застосовується, оскільки має безліч відсильних норм. «Тобто ми маємо кодекс без практичного використання Спеціальної частини», — прокоментував він. Частина норм Загальної частини також, на думку експерта, з точки зору правозастосування мають або декларативний характер, або суперечать ГК України. «Єдині норми, які не вступають у прямий конфлікт, регулюють питання господарських договорів і господарської відповідальності. Ці норми якраз є найбільш використовуваними. Можливо, було б доцільно їх інтегрувати в Цивільний кодекс України, попередньо провівши його суттєву ревізію» — припустив пан Блінов.
Власну точку зору з цього питання також висловили представники наукового середовища, зокрема Олександр Виговський, доцент кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, Анатолій Коструба, професор кафедри цивільного права навчально-наукового юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, д.ю.н., доцент, та Олена Кохановська, професор кафедри цивільного права юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.
У цілому учасники зійшлися на думці, що можливість скасування ГК України треба розглядати лише з урахуванням рекодифікації цивільного законодавства і з обов’язковим аналізом наслідків для бізнесу.
