Cпецкурс «White Collar Crime: нові виклики» Legal High School триває. З лекцією «НСРД: актуальна судова практика щодо відкриття підстав проведення та результатів НСРД» виступила Ельвіра Лазаренко, партнер АО Barristers.
Ельвіра Лазаренко наголосила, що процесуальними документами, які є підставами для проведення негласних слідчих розшукових дій (НСРД), є рішення слідчого чи прокурора про проведення НСРД, клопотання про проведення НСРД, ухвали слідчих суддів відповідного апеляційного суду про проведення НСРД, доручення слідчого/прокурора на проведення НСРД. У свою чергу, серед доказів, отриманих у результаті НСРД, — протоколи, які складені за результатами проведення НСРД; матеріальні носії інформації, на яких зафіксовані хід та результати проведення НСРД (аудіо-, відеозаписи, фотознімки); вилучені речі і документи або їх копії.
Спікер нагадала про постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №751/7557/15-к, яка містить висновки щодо застосування норми права (стаття 290 КПК України), що є обов’язковими для врахування іншими судами при застосуванні таких норм права, та причини відступу від попередніх правових позицій.
Крім того, в цій же постанові йдеться про те, що процесуальні документи, які виступали підставою для проведення НСРД, не є документами в розумінні частини 2 статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих фактичних даних про діяння осіб, а отже, такі документи мають досліджуватися судом з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД.
Надалі спікер навела приклади рішень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, що відображують, які саме обставини враховували суди під час вирішення питання про наявність чи відсутність порушень під час виконання вимог статті 290 КПК України.
Так, серед найбільш поширених обставин, що дозволили судам дійти висновку про порушення стороною обвинувачення вимог статті 290 КПК України, є невідкриття стороні захисту та ненадання прокурором до суду документів, які виступали правовою підставою для проведення НСРД, або значне зволікання (з урахуванням причин такого зволікання) з розсекреченням таких документів та надання їх уже під час судового розгляду. Так, зокрема, в одній із справ судом було враховано, що від направлення обвинувального акта до суду до розсекречення та відкриття стороні захисту процесуальних документів, що були підставою для проведення НСРД, минуло чотири роки, внаслідок чого констатоване невжиття своєчасних заходів прокурором для розсекречення документів. В іншій справі прокурор під час судового розгляду направляв до апеляційного суду клопотання про надання ухвал слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД, однак не просив здійснити їх розсекречення, внаслідок чого була отримання відповідь про ненадання зазначених ухвал. Так, Касаційний кримінальний суд дійшов висновку, що такі дії прокурора не можна вважати достатніми для вжиття заходів на виконання статті 290 КПК України.
Інша обставина, яка має враховуватися під час вирішення питання про виконання вимог статті 290 КПК України, є достатність часу та можливостей для сторони захисту для підготовки правової позиції та аргументів щодо відкритих матеріалів на стадії судового розгляду. Так, в одному з вироків Вищого антикорупційного суду зазначено, що сторона захисту в судовому засіданні підтвердила достатність часу для підготовки своїх доводів щодо відкритих під час судового розгляду матеріалів, що стало одним із вирішальних чинників для констатування відсутності порушення стороною обвинувачення вимог статті 290 КПК України.
