11 вересня 2020 року відбувся LHS Discussion Hub «Кар’єрне зростання. Від стажиста до партнера», в ході якого представники провідних юридичних фірм України намагалися описати портрет затребуваного ринком спеціаліста, а також разом із учасниками Дня кар’єри в Legal High School шукали відповіді на питання: з чого розпочати знайомство з юридичним ринком та як потрапити в топову компанію на ринку? Модератором дискусії виступила Марина Фоменко, СЕО Eterna Law.
Обговорюючи дилему, чи варто йти на стажування до закінчення вишу або ж починати пошуки роботи з дипломом у руках, Ольга Шастун, HR-директор AEQUO, радить протягом перших трьох-чотирьох років навчання використовувати всі можливості для набуття досвіду і знань — брати участь у конференціях, міжнародних змаганнях, мут-кортах, писати статті в профільні видання. Таким чином, до кінця четвертого курсу активний і добре «підкований» студент готовий йти на стажування до юрфірми, щоб застосувати на практиці свої знання і конвертувати їх у професійні навички.
Доповідач розповіла про інноваційну платформу онлайн-стажування, яка вже протягом трьох років приймає стажистів на практику, та пояснила процедуру подачі заявки на онлайн-стажування, а також вимоги, які висуваються до претендентів. AEQUO запрошує студентів четвертого-шостого курсів, які хочуть попрактикуватися, віддалено виконуючи реальні клієнтські завдання в юридичній фірмі. За три роки онлайн-стажування пройшли студенти з тридцяти вишів, деякі з них стали співробітниками компанії. Однією з переваг онлайн-стажування є те, що студент не закріплюється за якоюсь однією практикою, що дозволяє запобігти розчарування в професії, якщо попалася практика, до якої не лежить душа.
Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів ЮК GRACERS, погоджується з тим, що без двох-трьох курсів університету ніхто з юристів не зможе повноцінно працювати. Так само вона наголошувала на тому, аби студенти не нехтували можливостями набуття знань, які дає виш, — усі вони обов’язково стануть у пригоді.
Однією з важливих рис юриста вона вважає бажання працювати. Усі юридичні фірми зацікавлені в таких кадрах, натомість людина, яка погоджується працювати лише з 9-ї до 18-ї, має мало шансів на успіх. «Якщо ви хочете чогось навчитися, чогось досягти у житті — бажання працювати має світитися у ваших очах», — наголосила вона.
Ще в юридичному виші студентам говорять, що юрист — це та професія, в якій ніколи не перестаєш навчатися. І це справді так. При цьому вона радить студентам не нехтувати можливостями, крім юриспруденції, опановувати додаткові уміння і навички — приміром, з риторики. Ораторське мистецтво для юриста є №1, особливо для роботи в судах. Тож якщо ви бачите прогалини у своєму розвитку — не соромтеся надолужувати згаяне.
Вона наголосила, що нині всі юридичні компанії звертають особливу увагу на соціальну активність своїх потенційних співробітників. Так, акаунти в соцмережах — їх оформлення і наповнення — для майбутнього юриста набувають особливого змісту.
Ольга Шастун підкреслила, що у кожної людини є власний інтерес до роботи і всі HR обов’язково запитують пошукача про його мотивацію. Багатьом важливе «відчуття ліктя» в команді, коли ти можеш опертися на колег і вони тебе завжди підтримають. Для когось важливим є швидке кар’єрне чи професійне зростання, а для когось — участь у цікавих, знакових проєктах. У такому разі вона радить вивчити ТОП-50 юридичних фірм, які публікує газета «Юридическая практика», адже там обов’язково зазначено проєкти, що реалізувала та чи інша фірма. Це надасть можливість зосередити свій вибір на компанії, яка веде цікаві для вас справи.
Марина Фоменко зазначила, що наразі одним із основних інструментів пошуку кандидатів є мережа LinkedIn, тому вона порадила не лише завести там акаунт, але й заповнювати його максимально детально — в яких практиках маєте досвід, які публікації підготували, які курси закінчили чи які сертифікати отримали. У такому разі HR зможе одразу визначити, чи підходите ви на ту чи іншу вакансію.
Катерина Заславська, директор Київського офісу ILF, наголосила, що розпочинати пошук потрібно з відповіді на запитання: «А чого я хочу?». Особисто вона на співбесідах з кандидатами обов’язково ставить запитання: «Ким ви бачите себе через три-п’ять років?». Це дає змогу зрозуміти, в якому напрямі рухається людина, які цілі перед собою ставить і наскільки вони корелюються з цілями компанії.
Для успішного в майбутньому пошуку роботи на ринку (причому не лише юридичному) вона радить уже з першого курсу за допомогою соціальних мереж створювати собі соціальний капітал. Активність у соціальних мережах дозволяє бути в курсі того, що відбувається в обраній вами галузі, отже, активний профіль на Facebook та LinkedIn мають бути обов’язково. Саме соціальні мережі дозволяють «задружитися» з представниками обраної компанії та бути в курсі їхньої діяльності, оперативно дізнаватися про вакансії. Катерина Заславська радить скласти шорт-лист провідних компаній, в яких ви хочете працювати, підписатися на їхні сторінки в соцмережах і оперативно дізнаватися про всі новини і стажування. При цьому вона радить так формувати контент власної сторінки, аби бути цікавим для потенційного роботодавця, — це буде вашою додатковою конкурентною перевагою.
Марина Фоменко також відзначила важливість соціальних мереж у житті сучасної людини та наголосила, що вміст персональних сторінок часто моніториться, відстежуючи негативний контент. Кожна компанія хоче бачити серед своїх співробітників врівноважених людей, тому крайні прояви не вітаються. «Якщо ви орієнтуєтеся на фірму з серйозним юридичним брендом, то і ваш особистий бренд має бути відповідним», — наголосила вона.
Коментуючи питання відбору персоналу, Євген Пронін, керуючий партнер ЮК «Пронін та Партнери», зазначив, що в силу завантаженості не займається відбором персоналу, проте вважає, що потрібно обирати того з кандидатів, з ким буде комфортно працювати колективу. Він вважає, що молодість та недосвідченість може бути перевагою, адже дозволяє сформувати спеціаліста «під себе», виходячи з потреб компанії. На його думку, співбесіда не завжди дає повне враження про кандидата і вони практикували відбір персоналу за допомогою гри Еліас, бо азарт гри і пов’язані з цим емоції дозволяють скинути маску, з якою приходить у компанію пошукач, та, перебуваючи в стані стресу, продемонструвати свої справжні людські якості. Євген Пронін вважає, що людські якості співробітника значно важливіші, ніж його багаж фахових знань.
Говорячи про проблему стажування, Євген Пронін зазначив, що стажерів багато бути не може, адже щоб сформувати пристойного спеціаліста, ментор (юрист-наставник) має приділяти кожному стажеру щонайменше три години на день, а в нього ж іще й своя безпосередня робота є. Щодо того, диплом якого українського вишу більше цінується, він запевнив, що для нього особисто це не має значення, адже після закінчення університету він займався спортивним арбітражем, якому в Україні взагалі ніде не вчать. Головне — не диплом, а особисті людські якості. Як експеримент вони взяли на п’ятимісячне стажування сімох юристів із семи вишів, і найталановитішим юристом виявився хлопчина зовсім не з топового вишу.
