Про актуальну судову практику із захисту прав акціонерів у рамках інтенсиву «Захист прав акціонерів» розповів слухачам Legal High School Євген Левіцький, радник ЮФ Aequo. Він нагадав, що стаття 54 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників/акціонерів звертатися до суду від імені юридичної особи з вимогою про відшкодування посадовою особою завданих юридичній особі збитків з похідним позовом, який віднедавна є в нашому законодавстві. Предмет такого позову — відшкодування збитків, заподіяних товариству його посадовою особою. Лектор підкреслив, що інших вимог, окрім відшкодування збитків, похідний позов не передбачає.
Відповідачами у похідному позові можуть бути посадові особи товариства, проте в практиці Євгена Левіцького не було випадків, коли позов було подано до когось іншого, крім директора товариства.
Позиватися має право учасник (акціонер), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), а також інші учасники (акціонери), яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (крім привілейованих акцій), можуть приєднатися до поданого позову.
Предметом доказування похідного позову є протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина. Лектор наголосив, що на підставі статті 54 ГПК України до протиправної поведінки належить перевищення/зловживання повноваженнями, порушення порядку попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень, отримання погодження та/або дотримання іншої процедури внаслідок подання недостовірної інформації, бездіяльність за наявності обов’язку вчинити певні дії відповідно до покладених обов’язків, інші винні дії.
Говорячи про право на інформацію, яке безпосередньо пов’язане з похідним позовом, лектор зазначив, що обов’язок товариства забезпечити кожному акціонеру доступ до документів, визначених законом (статутом), а також обов’язок надати протягом 10 робочих днів на письмову вимогу акціонера засвідчені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів. При цьому Євген Левіцький підкреслив, що відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова за своєю суттю є безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації.
Ще одним невід’ємним правом акціонера є право на належне повідомлення про скликання загальних зборів. Тому обов’язком товариства, закріпленим статтею 35 Закону України «Про акціонерні товариства», є надіслати кожному акціонеру повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проєкт порядку денного.
Обов’язковий викуп акцій товариством здійснюється у випадках, коли акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти: реорганізації, зміни типу товариства; надання згоди на вчинення значного правочину/правочину із заінтересованістю; зміни розміру статутного капіталу; відмови від використання переважного права на придбання акцій додаткової емісії.
Пояснюючи особливості права на викуп акцій, лектор підкреслив, що викуп може здійснюватися як самим товариством, так і власником контрольного/значного чи контрольного/домінуючого пакета акцій. У зв’язку з цим він окреслив сутність процедури squeeze-out та на прикладах рішень Верховного та Конституційного судів роз’яснив відсутність єдиної позиції у поглядах на конституційність процедури squeeze-out.
