Радник EUCON Міжнародний правовий центр Юрій Чеботарь розповів слухачам LHS про форми і правила складання звітів про контрольовані операції та документацію з трансфертного ціноутворення.
Пан Чеботарь почав свою лекцію з визначення контрольованих операцій. За його словами, такими операціями є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування з пов’язаними особами — нерезидентами, зовнішньоекономічні господарські операції з продажу чи придбання товарів або послуг через комісіонерів-нерезидентів, господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування з нерезидентами, які зареєстровані в низькоподаткових юрисдикціях, з нерезидентами певних організаційно-правових форм, операції між нерезидентом і його постійним представництвом, а також операції з пов’язаними особами — нерезидентами із залученням однієї або декількох непов’язаних осіб.
Разом із тим операції є контрольованими, якщо одночасно виконуються дві такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік, а також якщо обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік.
Переходячи до питання визначення форм звітності у сфері трансфертного ціноутворення, спікер виділив три форми: звіт про контрольовані операції, податкова декларація з податку на прибуток підприємства (додаток ТЦУ) і документація з трансфертного ціноутворення.
Також пан Чеботарь додав, що виправлення звіту про контрольовані операції здійснюється шляхом подачі звітного нового або уточнюючого звіту.
Лектор також розповів про складові звіту. Документ складається із заголовної частини, основної, доповнення та інформації до доповнення, яка є невід’ємною частиною звіту.
У заголовній частині наводяться дані про платника податків, який подає звіт. В основній частині зазначаються загальні відомості про операції з різними контрагентами, які здійснювалися протягом звітного року. У доповненні вказують дані про особу, яка є стороною контрольованих операцій, а також деталізовані відомості про контрольовані операції. В інформації до доповнення наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків з відповідним контрагентом.
За словами лектора, платники податків, які здійснюють контрольовані операції, зобов’язані складати і зберігати (протягом семи років) документацію з трансфертного ціноутворення за кожен звітний період. Підставою подання зазначеної документації є запит центрального органу ДФС. Строк подачі — 30 днів з дня отримання запиту. Лектор зазначив, що необхідно постійно стежити за змінами у законодавчих актах, що визначають склад документації з трансфертного ціноутворення.
Спікер окреслив ознаки якісної документації. Такі як: необхідність формального дотримання вимог підпункту 39.4.6 Податкового кодексу України, опис підходів до вибору методу з урахуванням пріоритетності застосування, обґрунтування вибору зіставних операцій або осіб; стійкий діапазон цін/рентабельності (для забезпечення стійкості діапазону, необхідно підбирати якомога більше компаній). Також до додатків до документації, складених іноземною мовою, потрібно додавати переклад. Важливим є і обсяг документації, який не повинен бути занадто великим.
Наприкінці лекції спікер розповів про розміри штрафів за порушення, виявлені контролюючим органом (наприклад, неподання звіту про контрольовані операції штраф складає 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), а також за порушення, виявлені самим платником податків за минулі періоди (наприклад, за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції штраф складе один прожитковий мінімум для працездатних осіб за кожен календарний день несвоєчасного подання).
