Лектор Lеgal High School проаналізувала чинне законодавство, що регулює права і обов’язки потерпілого, зупинилася докладно на тому, хто такі потерпілі, чого вони хочуть і як має поводитися адвокат, як отримати статус потерпілого, як довести заподіяння матеріальної збитку і, особливо, моральної шкоди, як і де зробити експертизу про визначення розміру моральної шкоди, як збирати докази потерпілому самому і як попросити/змусити до цього слідство, як ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій, роботу зі слідчим суддею.
Марина Мацегора підкреслила, що потерпілий є особливим клієнтом, який вимагає уважного підходу. Вона виклала слухачам LHS власну класифікацію потерпілих, яка допомагає зрозуміти, що хоче потерпілий і як будувати адвокату з ним стосунки. На її думку, потерпілих можна поділити на три групи: «справедливість», «помста» і «SOS». Хоча буває категорія потерпілих, які просто хочуть, щоб усе швидше закінчилося і їх залишили в спокої або взагалі вважають себе винними в скоєнні злочину.
Потерпілий з групи «справедливість» — досить рідкісне явище. Він хоче справедливого і розумного покарання, йде на переговори, виконує вказівки адвоката, хоча й потрібно докласти зусиль для отримання інформації.
Потерпілий з групи «помста» — найбільш поширений тип постраждалих. Він має одну домінанту поведінки — помста, націлений на максимальне покарання, хоче матеріального відшкодування (і багато) або, навпаки, взагалі відмовляється від відшкодування шкоди з принципових міркувань.
Потерпілий з групи «SOS» — емоційний, не йде на переговори. Правосуддя таким потерпілим не потрібне, вони вже винесли свій вирок, хочуть, щоб його «легітимізував» суд, інше рішення не приймуть. Працювати з такими постраждалими надзвичайно важко.
Робота з представлення інтересів потерпілих особлива і для адвоката. На думку Марини Мацегори, найскладніші справи в її практиці — це ті, в яких вона не захищає винних, а представляє інтереси потерпілих. Оскільки по суті ламається весь правозахисний ухил адвоката і він перетворюється на прокурора.
Лектор звернула увагу слухачів на те, що одним із способів вирішення справи може стати угода про примирення, яку має право ініціювати потерпілий у разі, якщо злочин невеликої або середньої тяжкості або в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
«Угода про визнання винуватості у кримінальних процесах, в яких беруть участь потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма постраждалими письмової згоди прокурору на укладення такої угоди», — підкреслила Марина Мацегора.
