Коли продавець має на руках оригінали документів, у розумінні англійського права він має право власності на товар — Ірина Мороз

Про те, як мінімізувати ризики при оплаті в міжнародній торгівлі, слухачам Legal High School розповіла Ірина Мороз, партнер AGA Partners, адвокат. Виходячи з практики роботи, вона відзначила, що формами оплати в міжнародній торгівлі може бути повна або часткова передплата, акредитив, оплата проти документів, збереження права власності, гарантія виконання зобов’язання, резервний акредитив та гарантія. Ірина Мороз дала характеристику кожній із форм та розповіла про їхні переваги та недоліки.

За словами лектора, акредитив — це форма оплати, за якою продавець зобов’язується поставити товар і виконати контракт лише після того, як покупець відкрив дійсний і валідний контрактний акредитив, який відповідає умовам, передбаченим у контракті. Як правило, акредитив відкривається до періоду початку поставки, тому якщо в договорі поставки передбачений строк для відвантаження товару, він має бути відкритим до цієї дати. Якщо акредитив не відкривається в установлений строк, продавець має право не відвантажувати товар. Це вважається суттєвим порушенням, яке дає право продавцеві розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків. При цьому лектор підкреслила, що всі ці умови працюють у разі, якщо контракт регулюється за англійським правом. Якщо у контракті передбачене інше право, можуть діяти інші принципи.

Утім, найчастіше, за словами лектора, використовується така форма оплати, як оплата проти документів. Є кілька видів такої оплати, найпростішою з яких є оплата проти копій документів. Як правило, у контракті зазначається, що оплата здійснюється протягом двох банківських днів з дати надання копій нижче перелічених документів. Цей спосіб відрізняється тим, що сторони самі в контракті визначають, які саме документи мають бути представлені та в який строк здійснюється оплата. Зручність такого способу полягає в тому, що коли продавець має на руках оригінали документів, у розумінні англійського права він має право власності на товар. Цей спосіб використовують при поставці сировинних товарів морем, і допоки у продавця на руках оригінали документів про завантаження товару на борт (коносаментів), він є його власником. Якщо покупець не оплатить товар в обумовлений строк, продавець має право розірвати контракт, перепродати товар, перенаправити судно в інший порт тощо.

У разі якщо використовується спосіб оплата проти оригіналів документів, вони можуть передаватися покупцю в його офісі. За словами Ірини Мороз, це найбільш ризикований метод оплати, адже, передаючи покупцеві документи до оплати, ви надаєте йому право після приходу вашого товару в порт розпоряджатися товаром на власний розсуд без здійснення оплати. Передання документів інкасо передбачає передачу документів банківськими каналами. Тобто оригінали документів не направляються безпосередньо в офіс покупця, а у свій банк з дорученням (інкасо) передати документи в банк покупця. Після отримання документів банк отримує зобов’язання не передавати їх покупцеві, поки продавець не отримає платіж, що мінімізує ризики зловживання з боку покупця. «Єдиним недоліком цього методу є його тривалість, адже передача документів банківськими каналами може займати від десяти днів до двох тижнів, що тягне за собою простої транспорту», — наголосила Ірина Мороз.

Крім того, вона навела приклади тристоронніх контрактів, у яких, крім продавця і покупця, бере участь компанія-гарант, яка зобов’язується виконати умови контракту у разі, якщо покупець не зможе цього зробити. Як правило, гарантом виступає материнська компанія покупця.

Також лектор проілюструвала способи оплати в міжнародній торгівлі на прикладі реальних зовнішньоекономічних контрактів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик