У ході лекції керуючого партнера Gryphon Group Олени Линник слухачі Lеgal High School дізналися про алгоритми комплаєнс-діагностики бізнесу. В Україні інститут комплаєнсу з’явився відносно недавно, буквально років п’ять тому, нагадує лектор. Головними передумовами для цього були необхідність імплементації та дотримання міжнародних стандартів (Базельських принципів, рекомендацій FATF, Егмонтської групи, міжнародних актів антикорупційного законодавства) і тенденції національного законодавства: деофшоризація, введення вимог щодо прозорості структури власності компаній, посилення вимог до розкриття інформації про джерела походження коштів, перевірка ділової репутації на предмет її бездоганності.
Сьогодні комплаєнс, на переконання Олени Линник, це перспективний напрям в Україні, що дає змогу юристу розширити горизонти своїх професійних знань. «Комплаєнс — це не просто дотримання закону, це спосіб управління бізнесом для досягнення певної мети: розвитку бізнесу, виходу на нові ринки/юрисдикції; залучення інвестицій, кредитних коштів; бізнес-операцій з нерезидентами тощо», — констатує Олена Линник. Вона виділила вісім видів комплаєнс-діагностики (регуляторний, комерційний, фінансовий, податковий, міжнародний, операційний, HR- і IP-compliance), а також розповіла про нюанси кожного з них.
За словами лектора, корпоративний комплаєнс — один із ключових елементів, які забезпечують законну діяльність бізнесу. Прозорість структури власності і корпоративного управління, платоспроможність і підтвердження джерел походження коштів, бездоганна ділова репутація — ось його обов’язкові опції. Пані Линник також сфокусувала увагу на найбільш поширених порушеннях у цій частині. Так, наприклад, на бездоганності ділової репутації негативно відбивається той факт, що власники бізнесу і/або ТОП-менеджмент були власниками або керівництвом компаній, доведених до банкрутства. Не сприяє хорошому бізнес-реноме наявність таких факторів, як судимість у зв’язку з економічними злочинами; обмеження здійснювати ту чи іншу господарську діяльність за рішенням суду; наявність зв’язків з терористичною діяльністю або ж санкцій з боку інших країн.
Фінальний блок лекції Олена Линник присвятила потенційним комплаєнс-ризикам. У плані залучення до відповідальності, зокрема, можливі: позапланові перевірки контролюючих органів, відсторонення посадових осіб та засновників від управління компанією, фінансові санкції, адміністративні штрафи, кримінально-правові ризики.
