Про тактику захисту, яка дає змогу зберегти свободу клієнтові, розповіла під час своєї лекції у Legal High School Ірина Бігунець, адвокат АБ «Василика В.В.». Вона нагадала норму статті 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та статті 29, яка проголошує, що ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Говорячи про неприпустимість порушення порядку оголошення про підозру, лектор зазначила, що за частиною 6 статті 132 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про обрання міри запобіжного заходу завжди додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Вона звернула увагу слухачів на помилки, яких найчастіше припускаються органи досудового розслідування на цій стадії. Однією з таких помилок, у разі коли має місце багатоепізодний злочин чи злочин, вчинений групою осіб, є додавання до клопотання про обрання міри запобіжного заходу відсутність у витягу з ЄРДР прізвища особи, якій оголошено про підозру. Натомість слідчий додає витяги, які первісно вносилися в ЄРДР з фабулою кримінального провадження без зазначення П.І.Б. осіб, яким оголошено про підозру. Лектор вважає це порушенням порядку оголошення про підозру, бо в статті 42 КПК України закріплено поняття «підозрювана особа» і зазначено, що підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276, 279 КПК України, повідомлено про підозру.
У частині 1 статті 276 йдеться про те, що повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278, тобто дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті закону про кримінальну відповідальність після вручення повідомлення про підозру невідкладно вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР. Ця норма є обов’язковою і імперативною. Лектор зазначила, що в її практиці приблизно в 50 % клопотань про обрання запобіжного заходу органи досудового розслідування не вказують П.І.Б. особи, якій повідомлено про підозру. Вона вважає, що у такому разі особа не набуває статусу підозрюваної, а запобіжний захід обирається лише стосовно підозрюваної особи.
Ірина Бігунець порадила звертати увагу на такі помилки і вказувати їх при обранні запобіжного заходу. Вона зазначила, що є позитивна практика судів у таких випадках, отже, кожна помилка органів досудового розслідування — на користь захисту.
Ще однією помилкою, яку можна використати на користь підзахисного, є маніпуляція з територіальною підслідністю при обранні запобіжного заходу, коли клопотання подається в суд не за місцем розташування органу досудового слідства. Лектор вважає, що суди, отримуючи такі клопотання, повинні залишати їх без розгляду, адже відповідно до частини 2 статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. При цьому вона послалася на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з цього питання, відзначивши, що у квітні 2020 року було отримане позитивне рішення Верховного Суду у такій справі, згідно з яким територіальна підсудність визначається за місцем знаходження/реєстрації відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Ірина Бігунець вважає, що адвокат повинен реагувати на такі грубі порушення суддів, що не залишають клопотання про обрання запобіжного заходу без розгляду, поданням скарги до Вищої ради правосуддя, і послалася на застосування ВКК дисциплінарного стягнення стосовно судді, який порушив правило підсудності.
Важливим елементом при обранні запобіжного заходу є обґрунтованість підозри, яка не має дефініції у національному законодавстві, тож лектор порадила звертатися до практики ЄСПЛ, у рішеннях якого визначене це поняття.
