З доповіддю «Досудове врегулювання пост-M&A-спорів» на занятті у Legal High School виступив радник Kinstellar Микита Нота.
Зазвичай арбітражне вирішення спорів є досить дорогим і вимагає часу. Тому особи прагнуть звернутися до способів досудового врегулювання. Судовий спосіб врегулювання ділиться на інституційний арбітраж та ad hoc-арбітраж.
Необхідно прописати в угодах, з якого моменту вважатиметься, що сторонам не вдалося врегулювати спір у досудовому порядку, зазначив Микита Нота. У разі ескалації спору здійснюватиметься залучення експерта, медіатора або арбітра.
Якщо сторони вирішать залучити експерта-медіатора, то необхідно прописати в угоді критерії вибору такої особи, її досвід роботи і повноваження, відзначив пан Нота, порадивши шукати медіаторів за допомогою майданчика CEDR.
Для вирішення конфлікту на переговорах потрібні рішучість і розуміння, заявив викладач Школи корпоративного права та M&A.
Часто сторона не розуміє, які її цілі. На нерішучість вказує ситуація, коли на переговори приходять особи без повноважень приймати рішення. Це збільшує шанси на те, що спір доведеться врегульовувати в арбітражі.
Часто переговори є важливими, аби їх згодом використовувати в ході арбітражу, відзначив пан Нота.
Важливий момент полягає в тому, що учасник переговорів потім може виступати як свідок. Якщо юристи не хочуть, щоб результати переговорів використовувалися в рамках арбітражу, то вони спочатку озвучують застереження про конфіденційність такого заходу.
Далі доповідач розповів про особливості медіації. Оскільки медіація є конфіденційним процесом, то озвучені відомості в ході цього процесу не можуть використовуватися під час арбітражу (якщо не зазначено інше). За загальним правилом, медіація виступає квазі-арбітражним процесом: сторони можуть висловити свої позиції, а медіатор потім допомагає знайти спільний варіант розв’язання проблеми.
Рідко коли рішення експерта не могло би бути переглянуте, додав пан Нота, посилаючись на практику. При цьому юрист попередив, що на практиці можливі паралельні процеси: одна сторона залучає експерта, а інша — ініціює арбітраж. У подібному кейсі одна зі сторін через арбітраж домоглася призупинення експертизи. Микита Нота рекомендує прописати положення про те, що арбітраж припиняє експертизу.
Також доповідач радить уникати складних багаторівневих угод (multi-tiered clauses). Якщо використовуються подібні угоди, то потрібно запозичувати звичайні формулювання багаторівневих угод (інституційні та ad hoc-регламенти (UNCITRAL, CEDR тощо), уточнив спікер. При цьому необхідно враховувати, що доарбітражні етапи вирішення спору можуть розглядатися як обов’язкова передумова в окремих юрисдикціях або можуть впливати на вичерпання позовної давності.
З арбітражних майданчиків пан Нота радить такі, як The London Court of International Arbitration (LCIA) та International Chamber of Commerce (ICC).
