Координатор судової практики CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ольга Шенк, розповідаючи слухачам LHS про об’єкти права власності в розумінні Першого протоколу до Конвенції, виділила кілька різновидів таких об’єктів.
За її словами, класичними є право власності та майнові права, тобто власність або, наприклад, оренда (справа «Стретч проти Об’єднаного Королівства»), право вимоги («Прессос Компанія проти Бельгії»), цінні папери («Брамелід і Мальмстром проти Швеції»), а також інтелектуальна власність («Смітт Кляйн і Французькі Лаборатірії проти Нідерландів»).
Серед специфічних видів майна спікер виділила право на отримання пенсії («Кляйн проти Австрії»), «гудвіл» — нематеріальний актив (справа «Ван Марлі проти Нідерландів»), а також «клієнтеллу» (справа «Ятрідіс проти Греції»).
Лектор розповіла слухачам про значення «правомірних очікувань» у контексті Першого протоколу. Майно в значенні статті 1 Першого протоколу може бути або «існуючим майном», або майном, включаючи права вимоги, у відношенню до якого заявник може стверджувати, що він має «правомірні очікування», що воно буде реалізоване.
При цьому, за словами пані Шенк, є різниця між простою надією і законним очікуванням, яке має бути конкретним і заснованим на законодавчих положеннях. Лектор ознайомила слухачів з кейсами щодо «правомірних очікувань» — справа «Фон Мальзан та інші проти Німеччини», а також справа «Онер’їлдіз проти Туреччини».
Наприкінці доповіді пані Шенк відзначила, що близько 1/4 порушень Україною Конвенції, на які посилалися заявники, стосувалися права на мирне володіння майном. «Останнім часом українські суди почали активно посилатися на практику ЄСПЛ, у тому числі в контексті права на мирне володіння майном, при розгляді майнових спорів», — підкреслила спікер. За її словами, чимало гучних справ проти України стосувалися саме порушення права на мирне володіння майном, серед яких, зокрема, справа «Індустріальний фінансовий консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», рішення в якій ЄСПЛ виніс у червні 2018 року.
