Маємо сподівання, що КСУ поставить крапку в питанні нарахування відсотків, — заступник начальника управління стягнення АТ «Ощадбанк» Павло Пономаренко

Про актуальну практику Великої Палати Верховного Суду за кредитними зобов’язаннями і наслідками їх невиконання в рамках Спецкурсу для приватнопрактикуючих адвокатів Legal High School розповів заступник начальника управління стягнення АТ «Ощадбанк» Павло Пономаренко.

Так, лектор проаналізував, як змінювалася практика Великої Палати Верховного Суду в питанні стягнення відсотків з боржника в постановах від 21 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/18 і від 4 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що після закінчення визначеного договором терміну позики або у разі пред’явлення до позичальника вимоги відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняються. Що стосується нарахування відсотків після припинення дії кредитного договору, Велика Палата Верховного Суду роз’яснила, що після закінчення терміну дії кредитування права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

«Суть висновків Великої Палати Верховного Суду полягає в тому, що неприпустиме одночасне стягнення двох видів відсотків, різних за своєю правовою природою. А саме — відсотків за користування грошовими коштами та відсотків за прострочення виконання грошового зобов’язання. Таким чином, йдеться про правомірне користування грошовими коштами і неправомірне», — підкреслив Павло Пономаренко.

За його словами, саме в розвиток цієї концепції Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/18, в якій суд уточнив свою раніше викладену позицію: чітко розмежовано поняття «відсотки за правомірне користування чужими грошовими коштами» і «відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами». Верховний Суд роз’яснив, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися в обох значеннях. Перше значення — отримання боржником, як правило за плату, можливості правомірно не сплачує борг протягом певного часу. Друге значення — прострочення виконання грошового зобов’язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно їх не сплачує.

Також лектор звернув увагу, що, обґрунтовуючи своє рішення у справі № 912/1120/16, Велика Палата Верховного Суду дала тлумачення норм статей 625, 1048 і 1050 ЦК України. Зокрема, відносини зі сплати відсотків за отримання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 ЦК України. Такі відсотки є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими коштами, на визначених договором і законодавством умовах. Тобто в межах належного і сумлінного виконання сторонами договірних зобов’язань, а не у разі їх порушення. Наслідки прострочення грошового зобов’язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У разі коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов’язання, відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України застосування в таких правовідносинах підлягають положення статті 625 ЦК України.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України та охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню відсотки від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредитору в разі порушення боржником зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання.

У цьому спорі Велика Палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 13 грудня 2018 року у справі №913/11/18 щодо можливості нарахування банком відсотків за користування кредитом за день повного погашення заборгованості, якщо це передбачено відповідним договором.

«Таким чином, Велика Палата змінила свій підхід у питанні нарахування відсотків після направлення вимоги. Не погодившись із такою позицією, «Ощадбанк» звернувся з конституційною скаргою до Конституційного Суду України, в якій просив перевірити на відповідність Конституції України речення 1 частини 1 статті 1050 ЦК України. І 6 жовтня КСУ відкрив конституційне провадження за скаргою АТ «Ощадбанк». Ми маємо певні надії, що Конституційний Суд поставить крапку в цьому питанні», — підсумував Павло Пономаренко.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик