Блок «Судовий захист конкуренції» в LHS триває. Межі судового перегляду рішень АМКУ, а також проблемні питання доведення в конкурентних спорах розглянув Михайло Третьяков, начальник управління правового забезпечення ТОВ «СОКАР Енерджі Україна».
За 2018 рік Антимонопольний комітет України встановив 1344 порушення, з них щодо 52% були накладені штрафні санкції на загальну суму 277 млн грн, з яких виплачено 183 млн грн. За 2019 рік штрафні санкції були накладені в розмірі 8,7 млрд грн. За недавній час з’явилися новини, що АМКУ наклав штрафи на групу «Приват» за вживання на ринку роздрібних продажів нафтопродуктів, сума якого наближається до 5 млрд грн. Зважаючи на це, констатував Михайло Третьяков, АМКУ наділений необмеженою дискрецією у визначені штрафів — це єдина категорія спорів, де господарські суди не можуть змінити розмір цих штрафів. Іншими словами, суддя або колегія суддів можуть скасувати як неправомірне рішення АМКУ в цілому, однак впливати на розмір штрафу вони не можуть.
Михайло Третьяков пояснив, що штрафи нараховуються в два етапи. Спочатку визначається базовий штраф, за основу беруться деякі компоненти: обсяг продукції, витрати, отриманий прибуток суб’єкта, якому ставиться за вину порушення. На другому етапі відбувається перебільшення з урахуванням обтяжуючих обставин або дисконтування з урахуванням пом’якшуючих обставин. Надалі АМКУ враховує розмір базового штрафу і, застосовуючи до 50% коефіцієнтів у бік зменшення/збільшення, визначає його розмір.
Обтяжливими обставинами для суб’єкта може виступати ініціаторство змови в групі суб’єктів, створення перешкод, відмова від співпраці з АМКУ, пом’якшуючими — якщо суб’єкт зупиняє свої порушення ще до того, як починається розслідування, компенсація шкоди, заподіяної таким порушенням, усунення причини і умов, за яких таке порушення могло мати місце, а також співпраця з АМКУ тощо.
Михайло Третьяков підкреслив, що, згідно зі статистикою, поширеним порушенням є концентрація без дозволу на те Комітету. У разі спору АМКУ розглядає попередні договори як фактичну концентрацію і накладає штрафи, проте Пленум ВС вказує, що такі договори, якщо не мало місце приховування реальних намірів учасників правочину, не можуть розглядатися як факт скоєння концентрації.
