Виплати при звільненні, стягнення заборгованості із зарплати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди — такою була тема лекції Інеси Летич, радника Asters, яку вона прочитала у рамках спецкурсу «Модернізація трудових відносин: правові аспекти» у Legal High School.
Лектор відзначила, що основними категоріями трудових конфліктів є незаконні звільнення (без законної підстави або з процедурними порушеннями), а також спори про стягнення виплат (виплати працюючому персоналу: борги із зарплати, премії; неправильний або неповний розрахунок при звільненні).
Інеса Летич проаналізував оптимальний набір дій роботодавця при звільненні працівника для мінімізації таких ризиків. За її думку, роботодавець має переконатися в законності підстави звільнення і в дотриманні процедури, видати копію наказу про звільнення (не завжди обов’язково), внести записи до трудової книжки і видати її працівнику (видати особисто в руки або діяти відповідно до інструкції №58), провести повний розрахунок (усі суми (зарплата, вихідна допомога, відпускні), якщо працівник не працює — після пред’явлення вимоги про розрахунок, при цьому письмово повідомити про нараховані суми).
Матеріальні наслідки від неправильних дій будуть такими: оплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; оплата вимушеного прогулу при відновленні на роботі і неправильному формулюванню причини звільнення; оплата вимушеного прогулу за період затримки видачі трудової книжки; компенсація моральної шкоди. Лектор вважає, що проблемні ситуації при проведенні розрахунку можуть виникнути, якщо працівник, що звільняється, не згоден із сумою, не знаходиться на робочому місці або відмовляється що-небудь отримувати або підписувати.
Зосередивши увагу на такому порушенні, як затримка розрахунку при звільненні, Інеса Летич підкреслила, що відповідальність за неї настає при наявності вини роботодавця, а зменшення суми компенсації можливе за наявності спору про розмір заборгованості або його часткового вирішення на користь роботодавця. При цьому вона навела приклад судової практики Верховного Суду, коли сума заборгованості та сума матеріальної компенсації були явно невідповідними.
Говорячи про таке порушення, як затримка видачі трудової книжки, лектор відзначила, що компенсація виплачується, якщо доведено таке: затримка видачі; вина роботодавця або вимушений прогул, оскільки, на думку Верховного Суду, невидача трудової книжки автоматично свідчить про перешкоду в працевлаштуванні.
Аналізуючи особливості компенсації моральної шкоди, Інеса Летич виділила чинники, необхідні для настання відповідальності. За її думку, має бути доведений факт порушення трудових прав, наявність моральних або фізичних страждань, а також наявність підстави для розрахунку суми компенсації. При цьому вона зауважила, що сума компенсації моральної шкоди, як правило, неабияк зменшується судом.
Лектор порекомендувала коректно виконувати положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, контролювати відсутність будь-якої заборгованості перед працівниками та своєчасність розрахунку при звільненні. При цьому не зайвим буде мати правильну судову стратегію (наприклад, створення спору в розмірі компенсації).
