Новели податкового планування — тема лекції у Legal High School Павла Ходаковського, партнера Avidbiz, адвоката. Описуючи головні тренди минулого року, він наголосив, що найбільший вплив на податкову сферу здійснювала пандемія коронавірусу, яка відтермінувала запровадження податкової реформи, ухвалення законів №466 та №1117, що здійснювали подальше запровадження плану BEPS в Україні, зміни в адмініструванні податків, пов’язані із запровадженням мораторію на перевірки, зміни в ставках та базі оподаткування окремих податків, ухвалення закону про Бюро економічної безпеки тощо.
Аналізуючи новели закону №466, лектор зазначив, що він запровадив чотири нові концепції, раніше відсутні в українському законодавстві. Зокрема, це контрольовані іноземні компанії, законодавство стосовно яких запрацює з 1 січня 2022 року; РОЕМ — запровадження критеріїв визнання податковим резидентом України компаній, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях; концепція конструктивних дивідендів; Look through approach — концепція, що прив’язується до бенефіціарного власника і застосовується при пасивних виплатах на користь нерезидента.
Крім того, деякі концепції, що існували в українському законодавстві, були суттєво переглянуті, зокрема, це стосується тесту основної цілі або ділової мети, постійних представництв, трансфертного ціноутворення, відчуження корпоративних прав компаній, які беруть свою вартість з нерухомості, що перебуває в Україні, правил тонкої капіталізації. До того ж закон №1117 відтермінував набуття чинності певними нормами та запуск певних концепцій (КІК, РОЕМ, ділова мета).
Найбільш важливою концепцією, що запроваджена в українське податкове законодавство законом №466, Павло Ходаковський назвав контрольовані іноземні компанії. Він розповів про сутність цього нововведення, навів приклади їх схематичної структури та зазначив, що КІК можуть бути засновані без статусу юридичної особи, а визначення КІК у законі прописано так, що надає можливість кваліфікувати агентський, дилерський договори, угоду про спільну діяльність як КІК.
Лектор розповів про те, хто і в якому обсязі платить податок з прибутку КІК, та навів алгоритм обчислення податку. При цьому він наголосив, що навіть за умови наявності відносин контролю є умови, за наявності яких КІК звільняється від сплати податків, проте звітність по КІК при цьому подається все одно. Також він звернув увагу на особливості звітування по КІК та відповідальність за неподачу чи невчасну подачу таких звітів.
Павло Ходаковський розповів про зміну податкового резидентства та зазначив, що нерезидент може визнати себе податковим резидентом України добровільно (подавши відповідну заяву) або його може визнати таким резидентом українська податкова. При цьому він наголосив, що коли нерезидент стане податковим резидентом України, він сплачуватиме податки з джерелом походження в Україні. Крім того, така компанія не визнаватиметься КІК чи такою, що має постійне представництво в Україні.
Крім того, лектор проаналізував особливості звітності щодо трансфертного ціноутворення, ділової мети та постійного представництва в розумінні Податкового кодексу України.
