Розпочав роботу блок «Захист, злочини і покарання у сфері IP» Школи судової практики Legal High School. Сьогодні мова піде про судовий захист торгових марок. Особливості судового захисту прав на торговельні марки за новим Господарським процесуальним кодексом (ГПК) України проаналізував партнер ПЮА «Дубинський і Ошарова» Ярослав Огнев’юк.
Торгові марки можуть бути: фантазійними (ТМ «Криптоніт» зареєстрована компанією Warner Bros.), образотворчими, комбінованими (з’єднання словесного елемента і картинки), об’ємними (охороняються як 3D-форма), візерунками (найвідоміша — Louis Vuitton), кольоровими, звуковими, такими, що рухаються (специфічний вибух феєрверка), голографічними, нюховими (запах свіжоскошеної трави зареєстрований для м’ячиків для гольфу), мультимедійними (охороняються у форматі мр4) тощо. Більшість із цих видів в Україні не реєструються через відсутність депозитарію, але Ярослав Огнев’юк переконаний, що заявники подібних знаків в Україні просто знайшли хорошого юриста.
«Інтелектуальна власність — це законна монополія. Така різноманітність торгових марок часто вступає в конфлікти з авторським правом або промисловими зразками», — підкреслив лектор. Він переконаний, що судовий захист у сфері ТМ — найефективніший.
Ярослав Огнев’юк виділив кілька ключових новел ГПК України. По-перше, підсудність IP-спорів визначено частиною 2 статті 20 ГПК України — зазначається, що справи щодо прав інтелектуальної власності розглядає Вищий суд з питань інтелектуальної власності (IP-суд). По-друге, форма судочинства: наказне і позовне (яке поділяється на загальне та спрощене). По-третє, склад суду. Так, додалися нові учасники: свідки та експерти з питань права. На думку пана Огнев’юка, думки деяких практиків про те, що введення інституту свідків внесе дещицю хаосу в судовий розгляд, дещо перебільшені. У ГПК України передбачено детальну процедуру допиту свідка. «Не потрібно перебільшувати роль інституту свідка у спорах в ІР-сфері», — закликав лектор.
Крім цього, суттєво змінилися підходи до доказів і процесу доказування. Законодавець ввів нові поняття: «достовірність» та «достатність доказів». Якщо суд відхиляє доказ, він повинен це мотивувати.
Що стосується висновків судової експертизи, то лектор переконаний, що жоден із них ідеальним не буде, до кожного є претензії. Головне питання в тому, чи впливають ці претензії на результат дослідження. Пан Огнев’юк вважає, що практика призначення судових експертиз повинна змінитися зі стартом роботи IP-суду: з появою 21 спеціалізованого на IP-питаннях судді необхідність призначення судових експертиз має зменшитися.
Також лектор звернув увагу на статтю 137 ГПК України «Заходи забезпечення позову», з-поміж яких — припинення митного оформлення товарів чи предметів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Особливу увагу він акцентував на підготовчому засіданні. Саме там, на його думку, можна здійснити всі юридично-значимі дії, які ляжуть в основу позитивного рішення для клієнта.
