Новелам корпоративного права України було присвячено лекцію партнера, керівника практики корпоративного права та M&A МЮГ Eterna Law Олега Мальського.
Зокрема, лектор звернув увагу на зміни корпоративного законодавства, пов’язані із набуттям чинності у червні 2018 року Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Так, Олег Мальський підкреслив, що раніше відомості про учасників товариства завжди відображалися в статуті, відповідно без внесення в нього змін неможливо було змінити склад учасників товариства. «Фактично склалася ситуація, коли той, хто має на руках оригінал статуту, міг контролювати перехід права власності на частку в ТОВ. Сьогодні, як випливає із Закону, внесення змін до статуту не є обов’язковим, і ми керуємося реєстром, в якому можемо відображати учасників, і безпосередньо сам статут не має такого великого значення», — відзначив лектор.
Також спікер звернув увагу на механізм виключення учасника зі складу товариства, який існував раніше і яким дуже часто зловживали. Сьогодні цей механізм змінили на краще, вважає Олег Мальський. Він нагадав слухачам, що підставою для виключення учасника товариства служило систематичне невиконання своїх зобов’язань, при цьому не було зрозуміло, що ж є обов’язком акціонера. «Дуже довго тривали юридичні баталії щодо того, участь у загальних зборах — це обов’язок учасника товариства чи його право. І нарешті зійшлися на думці, що це право учасника. Але поки законодавець і суди доходили такого висновку, на базі існуючої норми відбулося багато рейдерських захоплень», —підкреслив лектор. Сьогодні зі складу товариства учасника можна виключити лише у разі прострочення внесення внеску або його частини в статутний капітал, а також у разі смерті учасника або визнання його безвісно відсутнім.
Олег Мальський вважає позитивним підвищення відповідальності посадових осіб. У цьому контексті він зазначив, що тепер посадовими особами є не тільки представники виконавчого органу, а й члени наглядової ради, які несуть відповідальність перед господарським товариством. «Я думаю, що незабаром ми побачимо більшу кількість справ щодо залучення директора або членів наглядової ради до відповідальності. Для напрацювання практики буде потрібно кілька років, однак ми прийдемо до регуляторного середовища, коли менеджери будуть нести відповідальність за свої дії», — зазначив спікер.
Але найголовнішою новелою, на думку лектора, є закріплення інституту корпоративного договору. Правове регулювання корпоративних договорів передбачене Законом України «Про акціонерні товариства» в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» від 23 березня 2017 року №1984-VIII і Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року №2275-VIII.
Зокрема, договір, укладений між акціонерами товариства, може передбачати таке: обов’язок голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів товариства; обов’язок погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин; обов’язок утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин; обов’язок здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням суспільством, його припиненням або виділенням з нього нового суспільства; умови або порядок визначення умов, на яких акціонер — сторона договору — має право або зобов’язаний придбати або продати акції суспільства, випадки (залежні або не залежні від дій сторін), коли таке право чи обов’язок виникає; способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з такого договору, і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.
При цьому предметом такого договору не може бути зобов’язання сторони голосувати відповідно до вказівок органів управління товариства, щодо акцій якого укладено договір, крім випадків, якщо стороною договору є особа, яка одночасно входить до складу органу управління такого товариства.
Що ж стосується договору між учасниками ТОВ, то він може передбачати умови або порядок визначення умов, на яких учасник має право чи зобов’язаний придбати або продати частку в статутному капіталі (її частину), а також випадки, коли таке право чи обов’язок виникає.
