Блок, присвячений міжнародному арбітражу і транскордонним спорам, Школи судової практики LHS триває. Про нюанси стратегії і тактики вибору арбітражного інституту та арбітрів розповіла Ольга Костишина, радник голови ICAC.
Аби звернутися до арбітражу, потрібна арбітражна угода, а також щоб спір був арбітрабельним — це два ключових моменти, на які звернула увагу спікер. Обираючи відповідну арбітражну інституцію, спікер рекомендує для початку провести аналіз типу правовідносин, а також виходити з ціни контракту, а отже, й потенційної ціни позову.
Пані Костишина зазначає, що далі необхідно поглянути на суб’єктний склад і застосовне право. Наприклад, очевидно, що якщо до правовідносин застосовується українське право, то найбільшу кількість фахівців, які якісно можуть розглянути спір з таких правовідносин, є в списку української арбітражної інституції.
Наступний необхідний пункт, на думку доповідачки, — визначити місце арбітражу. Саме за місцем арбітражу арбітражне рішення може бути скасоване, тому важливо знати і враховувати не тільки закон про арбітраж, який діє за місцезнаходженням арбітражу, а й практику державних судів щодо міжнародного арбітражу. Так, найбільш популярними місцями арбітражу є Лондон, далі йдуть Париж, Сінгапур, Гонконг, а також Женева. У першу чергу така градація пояснюється проарбітражною судовою практикою та сприятливим законодавством.
На думку Ольги Костишиної, тільки після аналізу цих аспектів можна переходити до вибору арбітражної інституції, при якому необхідно враховувати не тільки і не стільки регламент, як звернути увагу на розмір арбітражного збору і гонорарів арбітрів, порядок його сплати, на те, чи є можливість розглянути спір за прискореною процедурою, які послуги надаються арбітражним інститутом за рахунок адміністративного збору, а що доведеться оплачувати додатково, а також на те, який рівень оспорюваності та скасування арбітражних рішень.
Постійно діючі інституціональні арбітражі дозволяють швидко сформувати склад арбітрів, наголошує пані Костишина. Чітко формалізована процедура також дає змогу прогнозувати час розгляду спору.
Одним із частих критеріїв вибору інституту є також досвід розгляду справ у цьому інституті, репутація і впізнаваність бренда. Але спікер акцентує увагу на тому, що ці критерії не є оптимальними, і перш за все необхідно відштовхуватися від специфіки кожного конкретного спору. Ольга Костишина рекомендує звертати увагу на матеріальні аспекти свого кейсу, кількість арбітрів, ціну і строки арбітражного розгляду, а не тільки на назву арбітражної інституції.
