Відомо, що не так складно виграти приватизаційний аукціон, як відстояти своє право власності потім у судах. Детально про спори щодо договорів, укладених у процесі приватизації державного та комунального майна, розповіла на лекції в рамках курсу «Приватизаційні і M&A-спори» радник ЮФ Aequo Олена Перцова.
За словами спікера, таких спорів поки небагато, як і кейсів великої приватизації, а основна практика формується на справах малої приватизації, що успішно реалізовується сьогодні в Україні.
Як зазначила Олена Перцова, пов’язані з приватизацією спори можуть виникати на будь-якій стадії цієї процедури — від подачі документів до виконання договору. Однак найчастішими сьогодні можна назвати оскарження результатів аукціонів. У цій частині судами вже сформовано кілька чітких позицій. Наприклад, якщо оскарження відбувається за мотивами порушення громадського порядку, то позивачем може бути будь-який учасник торгів, незалежно від того, вплине скасування результатів на його безпосередні права чи ні.
Також лектор зупинилася на колізії норм статті 8 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», що визначає осіб, які не можуть брати участь у приватизації, і статті 14 цього закону в частині переліку документів, що подаються учасником торгів. Вона полягає в такому: стаття 8 не забороняє брати участь новоствореним компаніям у торгах, але стаття 14 вимагає подавати копію останньої річної або квартальної звітності, яку може мати тільки та компанія, яка проіснувала як мінімум три місяці. В одному зі спорів, що витікає з цієї колізії, суд касаційної інстанції закріпив позицію, що новостворені юридичні особи не звільнені від зобов’язання подавати звітність, іншими словами, дискваліфікація учасника через неподання всіх документів вважається правомірною.
Що стосується документів, то лектор звернула увагу на ще один момент: необхідність подавати дані про кредитора і його письмову згоду профінансувати угоду в разі виграшу. Такого документа немає в загальному переліку обов’язкових, проте він передбачений пунктом 13 статті 14 закону, і, на думку лектора, суди будуть визнавати їх неподання порушенням. Так само якщо в торгах бере участь професійний учасник фондового ринку, він зобов’язаний подавати дані не тільки про себе, а й про особу, в чиїх інтересах діє.
Наступна критична точка процедури приватизації — укладення договору. Хоча його умови прописані заздалегідь і Фонд держмайна вкрай неохоче погоджується навіть на виправлення помилок, лектор радить наполягати на конкретизації всіх спірних пунктів. Так, зі слів Олени Перцової, нечітка умова дає уявну свободу дій набувача, проте виконати її буде складно. І найчастіше вона обертається спором, коли власник вважає свою частину угоди виконаною, а ФДМУ не приймає тільки тому, що уявляв результат трохи інакше. Згодом це може бути покладено в основу позову про розірвання приватизаційного договору через невиконання його умов. Разом із тим лектор зазначила, що судова практика формується таким шляхом, коли, крім формальної констатації невиконання умови, ФДМУ в такому спорі повинен довести негативні наслідки для себе або держави, викликані таким невиконанням, як того вимагає стаття 651 Цивільного кодексу України. Це рівною мірою стосується виконання умов щодо обсягів інвестицій, що залучаються до об’єкта приватизації.
Підсумовуючи, Олена Перцова порадила максимально формалізувати всі відносини з ФДМУ, і всі зауваження до договору викладати письмово в протоколі розбіжностей. Це дозволить якщо не змінити умови або попередити спір, то хоча б довести в суді свою добросовісність і відстояти право власності на приватизований об’єкт. Так само письмово варто повідомляти державу про обставини, що перешкоджають виконанню умов (в силу нерозуміння умов, зміни законодавства або відмови повернути в держвласність об’єкт, обумовлений договором). На завершення лектор зазначила, що не тільки ФДМУ може зажадати розірвати приватизаційний договір, але й власник може подати позов про визнання його умов виконаними, і на цій підставі вимагати зняття договору з контролю Фонду для реалізації повноцінних прав власника.
