Про варіанти реагування на порівняльну та недобросовісну рекламу, а також про плагіат у рекламі слухачам Legal High School розповіла Марія Ортинська, керуючий партнер IPStyle, патентний повірений України. Вона зазначила, що правомірна реклама тримається на чотирьох китах: законність, точність, достовірність, а також використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
За словами лектора, реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами, містити інформацію або зображення, що порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності. Натомість реклама повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції, враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.
Щодо недобросовісної реклами, Марія Ортинська зазначила, що це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок таких ознак, як неточність, недостовірність, двозначність, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. При цьому лектор наголосила, що наведені ознаки можуть одночасно пересікатися в одному порушенні.
Спікер проаналізувала вимоги Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», зазначивши, що «ЕСО» більше не є забаганкою маркетологів та дизайнерів, а встановлене на державному рівні позначення, яке дозволяється наносити на продукцію за умови отримання сертифіката відповідності.
Говорячи про недобросовісну рекламу у сфері фінансових послуг, Марія Ортинська навела характеристики такої недобросовісності та сформулювала загальні ознаки, які свідчать про те, що реклама може бути розцінена як недобросовісна.
Лектор наголосила, що згідно із Законом «Про рекламу» відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа, якою може бути як рекламодавець, так і виробник реклами чи її розповсюджувач. При цьому вона навела приклади реальної судової справи, що стосувалася відповідальності за недобросовісну рекламу.
Марія Ортинська проаналізувала зміни до чинного законодавства, що стосуються порівняльної реклами, описала її особливості та проілюструвала прикладами з європейської судової практики.
Особливу увагу слухачів лектор зосередила на плагіаті в рекламі. За її словами, плагіатом вважається використання у рекламних матеріалах «чужих творів» або їхніх частини без зазначення авторства. Наприклад, використання фото без дозволу його автора та зазначення того, хто є справжнім автором цього твору. Також перед тим, як випускати рекламну кампанію в ефір, треба дослідити, чи не порушує вона прав інших осіб як у контексті плагіату, так і в контексті охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.
