Вибір арбітражного керуючого, його підзвітність та взаємодія з комітетом кредиторів стали темою лекції Юліана Хорунжого, старшого партнера Ario Law Firm.
Як зазначив лектор, ключові зміни в регулюванні процедури банкрутства в новому Кодексі України з процедур банкрутства відбулися саме стосовно арбітражного керуючого. Відповідно до чинного законодавства його повноваження майже не обмежені, тобто арбітражний керуючий може практично самостійно провести процедуру банкрутства, всього декілька разів зібравши комітет кредиторів. Що стосується процедури ліквідації, то тут арбітражний керуючий може взагалі обійтися без участі комітету кредиторів.
Звісно, такий стан справ не влаштовує нікого, крім арбітражного керуючого. Саме тому було запропоновано змінити баланс повноважень у бік представницьких органів кредиторів.
Як відбувається призначення арбітражного керуючого? Юліан Хорунжий відзначив, що у кожній країні є свої особливості процедури. Його кандидатуру може подавати державний орган з питань банкрутства, може призначати суд на власний розсуд або сам ініціатор процедури банкрутства. Розробники нашого Кодексу вирішили обрати автоматизовану систему визначення арбітражного керуючого, хоча лектор від неї не в захваті.
Як це відбувається? Автоматизована система обирає трьох кандидатів на посаду арбітражного керуючого і повідомляє їм про обрання. Якщо згодяться всі троє, суд призначає того арбітражного керуючого, якого система визначила першим. У разі якщо жоден із кандидатів не погодиться, суд призначає його на власний розсуд.
Призначений судом арбітражний керуючий здійснює свої повноваження до формування представницьких органів кредиторів. Після проведення зборів кредиторів та формування комітету кредиторів вони можуть без будь-яких підстав і пояснень відсторонити арбітражного керуючого і звернутися до суду за призначенням нового, причому суд не має повноважень не прислухатися до думки комітету кредиторів. Саме це, на думку лектора, є найбільшою новелою Кодексу України з процедур банкрутства стосовно повноважень арбітражного керуючого.
Спікер вважає таку норму позитивною, бо конфлікт між арбітражним керуючим і комітетом кредиторів та пошуки підстав для його звільнення має наслідком тривалі судові спори, що суттєво ускладнює і розтягує в часі власне процедуру банкрутства.
Юліан Хорунжий проаналізував новели Кодексу з процедур банкрутства, що стосуються діяльності арбітражного керуючого, підстав для припинення його повноважень та їх співвідношення з чинним законодавством з цього питання.
Говорячи про взаємодію арбітражного керуючого з комітетом кредиторів, лектор зазначив, що Кодекс не передбачив ситуацію, коли комітет кредиторів подав заяву про відсторонення арбітражного керуючого, проте не запропонував кандидатуру на його заміну. Він вважає, що у такому разі суду доведеться призначати арбітражного керуючого самотужки.
Отже, новели Кодексу, на думку лектора, спонукатимуть арбітражного керуючого співпрацювати з комітетом кредиторів, що посилить роль і значення кредиторів у процедурі банкрутства.
