Керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат Андрій Чехонадський на додаток до вже проаналізованих питань щодо особливостей проведення податкових перевірок і досудового та судового оскарження дій, бездіяльності і рішень податкових органів приділив увагу строкам та іншим нюансам оскарження акта податкової перевірки.
Відомо, що після отримання акта перевірки, у разі якщо платник податків не згоден з його змістом, він наділений правом подачі заперечення на акт до контролюючого органу, який проводив документальний контроль. За словами адвоката, нерідко виникають проблеми з обчисленням строків подачі такого заперечення. Платники податків подають заперечення в останній день строку поштою. Порушенням строку це не є, однак податкові органи впевнені в протилежному, адже отримання і реєстрація заперечення займає певний час, що має враховуватися суб’єктом подання заперечення. Необхідно враховувати й те, що оскарженню підлягає винятково рішення, бо процедури оскарження дій та бездіяльності контролюючих органів Податковим кодексом України не передбачено.
Пан Чехонадський відзначив помилковість судження платників податків про те, що недостатньо обійтися лише подачею заперечення, а треба звертатися до всіх можливих органів державної влади з викладенням своїх податкових проблем.
Необхідно звернути увагу ще на один момент. У травні 2018 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виклав позицію щодо того, що клопотання слідчого або прокурора про призначення податкових перевірок задоволенню не підлягає, оскільки Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено порядку їх проведення. Разом із тим спікер нагадав, що з 2017 року відповідно до Податкового кодексу України такого спеціалізованого підрозділу, як податкова міліція, немає, однак на практиці її співробітники все ще проводять досудові розслідування.
