Сьогоднішній модуль у новій Школі кримінальної практики Legal High School було присвячено актуальним питанням досудового розслідування. З дебютною лекцією перед слухачами Школи виступив партнер ЮФ EQUITY (генеральний партнер Школи кримінальної практики LHS) Олександр Лисак, надавши процесуальні шпаргалки для адвоката під час затримання та обрання запобіжного заходу клієнту.
На переконання лектора, кримінальна практика сьогодні є домінуючою сферою діяльності адвокатів, оскільки кримінально-правові ризики є практично в будь-якій сфері діяльності. На конкретних прикладах з практики, у тому числі так званих гучних процесах (кримінальних проваджень щодо публічних персон), Олександр Лисак розповів про тактику захисту на таких важливих стадіях досудового розслідування, як затримання і обрання запобіжного заходу клієнту.
З-поміж іншого, він акцентував увагу на найбільш поширених помилках адвокатів, наприклад, коли вони подають скарги, просячи суд апеляційної інстанції визнати затримання особи незаконним. Як зазначалося, судді апеляційного суду не є слідчими суддями (якщо не йдеться про надання згоди на проведення негласних слідчих (розшукових) дій), які здійснюють контроль за дотриманням прав і свобод сторін кримінального провадження у ході досудового розслідування. Тому такі апеляційні скарги судом другої інстанції не будуть задоволені, оскільки відповідні вимоги не відповідають положенням кримінально-процесуального законодавства. При цьому Олександр Лисак звертає увагу на те, що обрання не будь-якого запобіжного заходу підлягає оскарженню. «Коли йдеться про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту — готуйтеся до апеляції, — радить лектор. — Суд апеляційної інстанції дослухається до захисників, перевіряє законність прийняття рішення слідчим суддею, в окремих випадках задовольняючи такі скарги».
Говорячи про ефективний захист інтересів клієнта в рамках кримінального провадження, лектор підкреслив, що кожна справа — унікальна, тому шаблонного сценарію дій адвоката бути не повинно, алгоритм захисту залежить від категорії справи (скажімо, в «корупційних» кримінальних провадженнях Олександр Лисак рекомендує застосовувати тактику пасивного захисту), конкретних обставин тощо. При цьому спікер радить адвокатам утриматися від експериментів із захисними механізмами. Як зазначалося, в цьому випадку не потрібно йти на поводу у клієнта, оскільки не завжди новаторський підхід до вибору тактики захисту в кримінальному провадженні буде доречним та ефективним.
