Регламент – запорука порядку в компанії, але не можна врегулювати все і скрізь, – запевняє А. Петриченко
- 12.03.2018 16:18
- Новини
У Школі корпоративного права/M&A Legal High School продовжують вивчати питання оформлення корпоративних відносин. В центрі обговорення третьої лекції – внутрішні регламенти й політика. Покрокову інструкцію їх підготовки та впровадження слухачам LHS презентував директор юридичного департаменту ГК «Нові Продукти» Олександр Петриченко.
«Що глибинніше структурована компанія (особливо якщо вона має транснаціональний характер), то ґрунтовніше її ставлення до внутрішньої політики», – поділився особистими спостереженнями лектор. На його думку, регламент – запорука порядку всередині компанії, проте намагання «врегулювати все і скрізь» стане основним недоліком такого документа. Олександр Петриченко переконаний, що тотальне регулювання кожного кроку й процесу в компанії матиме негативні наслідки – пригнічуватиме будь-яке прагнення співробітників до креативності та новаторства у роботі.
Викладач LHS акцентував увагу на видах регламентних документів – внутрішніх і зовнішніх. До перших належать: корпоративні процедурні документи; регламентуючі документи в межах трудового законодавства; корпоративний захист (інформаційний, ІТ); регламенти взаємодії всередині підприємства різних структурних підрозділів; внутрішні процедури окремих структурних підрозділів; організація діловодства. Серед зовнішніх регламентних документів Олександр Петриченко назвав: compliance-процедури; обслуговування клієнтів; постачання підприємства необхідними ресурсами; робота з підрядниками і постачальниками; побудова роботи з органами перевірки, силовими структурами.
В основі структури будь-якого регламенту викладач LHS виокремив наступні компоненти: назву, загальні положення (ціль, предмет регулювання, основні причини введення, учасники, термінологічний словник); функції; основні права й обов’язки учасників; відповідальність (за потреби); строки, черговість, ключові питання й компетенцію. Щодо порядку введення в дію такого документа О. Петриченко назвав чотири алгоритми: перший – відповідно до вимог законодавства у визначеному порядку; другий – окремим протоколом учасників господарського товариства; третій – наказом по підприємству; четвертий – розпорядженням керівника підрозділу (за наявності відповідних повноважень, визначених посадовою інструкцією або іншим наказом по підприємству).