Сьогодні, в Міжнародний день інтелектуальної власності, в Legal High School стартує модуль, присвячений питанням кримінально-правового переслідування порушників прав інтелектуальної власності. Першу лекцію — «Захист прав інтелектуальної власності в порядку кримінального судочинства: від теорії до позитивного результату» — для слухачів LHS провів заступник начальника юридичного відділу ППФ «Пахаренко і Партнери» Євгеній Компанець.
Говорячи про масштаби проблеми порушення прав інтелектуальної власності в розрізі боротьби з підробками, лектор підкреслив: щорічно підприємства ЄС від контрафактних товарів недоотримують прибуток у розмірі понад 36 млрд євро. Для порівняння: в 2015 році витрати Державного бюджету України на безпеку і оборону становили близько 3,67 млрд євро, тобто недоотриманий прибуток європейських підприємств у 10 разів перевищує оборонний бюджет нашої держави. Посилаючись на слова заступника директора Європолу Мішеля Куілле, Євгеній Компанець відзначив, що організована злочинність розширює поле своєї діяльності — і торгівля підробками, яка досі не була пов’язана з організованою злочинністю, тепер є одним з її напрямів. Так, у звіті дослідницького центру Transcrime відзначено, що торгівля підробками стала найприбутковішим бізнесом організацій мафіозного типу. Тільки в Євросоюзі обсяги торгівлі підробками складають 43 млрд євро на рік, порівняно з 28 млрд євро від торгівлі наркотиками.
Спікер наголосив на основних негативних наслідках порушення прав інтелектуальної власності, а також на деяких способах захисту прав інтелектуальної власності, у тому числі в рамках кримінального процесу. Євгеній Компанець сфокусував увагу на нюансах законодавчого регулювання в цій частині — статтях 176, 177, 2031, 216 і 229, 231, 232 Кримінального кодексу України. Також він розповів про те, як за останні п’ять років змінювалося кримінальне процесуальне законодавство та практика правозастосування. Єдиних підходів з окремих питань у судовій практиці, як зазначалося, немає. Наприклад, Єдиний державний реєстр містить ряд судових рішень, в яких по-різному вирішується доля речових доказів (контрафактної/фальсифікованої продукції): «конфіскувати», «передати військовим», «повернути особі, в якої було вилучено», «зберігати в матеріалах справи» тощо.
Для поліпшення правозастосування лектор дав три ключові рекомендації. По-перше, потрібно посилити кримінальну відповідальність шляхом внесення змін до санкції статті 229 КК України (передбачити покарання у вигляді виправних робіт і позбавлення волі). По-друге, привести санкції КК України у відповідність до вимог міжнародного та національного законодавства (Угоди TRIPS, Угоди про асоціацію України з ЄС, Цивільного кодексу України) шляхом включення (повернення) положень щодо знищення контрафактної/фальсифікованої продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення. По-третє, необхідно узагальнити судову практику кримінального судочинства у сфері захисту прав інтелектуальної власності і надати роз’яснення для забезпечення єдності правозастосування.
