«Сьогодні жодне розслідування не обходиться без детального аналізу практики вирішення спорів СОТ» — Анжела Махінова, партнер Sayenko Kharenko

У рамках курсу лекцій, присвячених міжнародній торгівлі, партнер Sayenko Kharenko Анжела Махінова прочитала для слухачів Legal High School лекцію щодо захисту інтересів в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях в Україні. Зокрема, лектор підкреслила, що сьогодні загальносвітовим трендом є зростання розслідувань. На це вказує статистика Світової організації торгівлі (СОТ), і особливо таке зростання відбувається в умовах пандемії та ситуації, коли всі країни намагаються захистити своїх виробників. Так, Анжела Махінова зауважила, що згідно зі статистичними даними СОТ за період з жовтня 2019-го по жовтень 2020 року, кількість розслідувань зросла набагато більше, ніж починаючи з 2012 року. Зокрема, 33 розслідування було ініційовано щомісяця, і лише 11 розслідувань припинено без застосування заходів.

Розповідаючи про види розслідувань, передбачених у СОТ і в Україні, лектор зазначила, що вони поділяються на антидемпінгові, компенсаційні і захисні заходи.

Антидемпінгові заходи застосовуються проти демпінгового імпорту, тобто різниці між ціною, яка є на внутрішньому ринку в країні експорту, і тією, за якою здійснюється імпорт продукту в Україну. «Тобто, якщо в Україну товар продається дешевше, ніж на внутрішньому ринку, то демпінг є і, відповідно, є можливість застосувати антидемпінгові заходи у відповідь», — підкреслила Анжела Махінова.

Що стосується компенсаційних заходів, то, за словами лектора, статистика СОТ також демонструє суттєве зростання розслідувань і застосування цього виду заходів. Такі заходи застосовуються у разі, якщо іноземні виробники отримують нелегітимну специфічну субсидію від своєї держави.

Суть спеціальних розслідувань і заходів полягає в тому, що вони мають екстраординарний характер і застосовуються у виняткових випадках, коли має місце надзвичайно суттєве зростання імпорту, який шкодить національним виробникам. «На відміну від антидемпінгових і компенсаційних заходів, спеціальні заходи застосовуються проти доброчесного імпорту, який збільшився просто через певні непередбачувані обставини для національного товаровиробника», — підкреслила лектор.

Перевагами заходів торговельного захисту, за словами Анжели Махінової, є те, що вони прямо дозволені СОТ та іншими двосторонніми міжнародними угодами. І СОТ, і чинне законодавство України чітко регламентують порядок проведення торговельних розслідувань, за результатами яких застосовуються певні заходи. «Є чітко визначені відповідальні органи, стадії та строки. Виробники, які ініціюють процес, або опоненти, які вступають у процес, розуміють свої права і обов’язки і те, як вони можуть діяти», — підкреслила лектор.

Також перевагою є те, що торговельні заходи можуть застосовуватися у досить значному розмірі. На сьогодні в Україні діють різноманітні мита у розмірі від 6,54 до 123 %. «У цьому випадку чітко визначено правила розрахунку розмірів мита в кожному з процесів, і національний виробник, який ініціює розслідування, відповідно, на початку може зорієнтуватися, який розмір захисту він може очікувати наприкінці розслідування. Так само як і іноземні суб’єкти, які вступають у процес, можуть зорієнтуватися, які негативні наслідки їх можуть очікувати», — зауважила Анжела Махінова.

Заходи торговельного захисту застосовуються на тривалий період. Зокрема, антидемпінгові та компенсаційні заходи початково застосовуються на п’ять років, і в подальшому є можливість їх неодноразової пролонгації, щоразу на п’ять років. Спеціальні заходи мінімально застосовуються строком на вісім років.

Лектор також розповіла про законодавство України, яке регулює заходи торговельного захисту. Так, для антидемпінгових заходів ключовими є Угода про імплементацію статті VI ГАТТ 1994, а також Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту». Компенсаційні заходи регулюються Угодою про субсидії і компенсаційні заходи та спеціальним Законом України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту».Спеціальні захисні заходи — статтею XIX ГАТТ 1994, Угодою про захисні заходи та Законом України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Законом України «Про зовнішню економічну діяльність» передбачено спеціальний строк судового оскарження застосованих заходів.

«Закони й угоди містять базові правила проведення розслідувань і застосування заходів, тому зараз жодне розслідування не обходиться без детального аналізу практики вирішення спорів СОТ. Також є корисним досвід інших країн, які десятиріччями проводять розслідування і застосовують заходи, це ЄС та США», — підкреслила лектор.

Що стосується строків проведення розслідування, то лектор зауважила, що антидемпінгове розслідування триває від 12 (загальний строк) до 18 місяців (6 місяців — додатковий строк). Антисубсидиційне — від 12 (загальний строк) до 14 місяців, а спеціальне розслідування триває від 270 (загальний строк) до 330 днів. Без проведення розслідування застосування заходів неможливе.

Розповідаючи про органи, відповідальні за проведення розслідувань та їх повноваження, Анжела Махінова відзначила, що ключовим органом, який приймає всі основні рішення, є Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Це — не постійно діючий орган, який працює у формі засідань. Крім цього, є ще Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Державна митна служба України.

Також лектор розповіла про процедуру розслідування та строки, які в ній застосовуються.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик