Про нюанси залучення посадових осіб товариства до відповідальності слухачам LHS розповіла Інеса Летич, радник Asters. Можливість відшкодування збитків з топ-менеджерів компанії на цей момент передбачено Господарським кодексом України, який надає власнику або акціонеру право подавати позов про відшкодування таких збитків. Так, спорами власників з посадовими особами є спори за позовом власника (учасника, акціонера), що володіє 10% і більше статутного капіталу або акцій, та про стягнення збитків, завданих юридичній особі діями (бездіяльністю) посадової особи (статті 20, 54 ГК України).
І все ж, як показує практика, такий процесуальний механізм перебуває на стадії становлення, зазначила Інеса Летич. Перша складність полягає в дуалізмі нормативного регулювання. З одного боку, особи несуть цивільно-правову відповідальність, з іншого — вони є найманими працівниками, і тут уже йдеться про порушення трудових обов’язків. До відповідальності, прямо передбаченої КЗпП України, належать випадки неправильної постановки на облік і зберігання матеріальних цінностей; незапобігання простоїв; незаконне звільнення; несвоєчасна виплата заробітної плати. Відповідно до ГК України можна притягнути до відповідальності за перевищення повноважень, порушення процедури прийняття рішень, бездіяльність.
Аби визначити, хто відповідає за завдані збитки, необхідно розібратися, хто є посадовою особою. Найпростіший підхід — це особа, яка виступає від імені компанії. У той же час залежно від виду господарського товариства посадовими особами є керівник, члени виконавчого органу, наглядової ради, особи інших органів управління. Також посадовими вважаються особи, передбачені як такі у статуті; в.о. директора (Закон про ТОВ). Посадові особи можуть бути прямо визначені як такі законодавством (корпоративний секретар банку). До таких осіб також можуть зараховуватися особи, які виконують організаційно-розпорядчі (керують ділянкою роботи) або адміністративно-господарські функції (керують/розпоряджаються майном).
Відшкодування збитків посадовою особою можливе, якщо в сукупності є такі елементи: протиправна поведінка (порушення); факт заподіяння збитків; причинно-наслідковий зв’язок між збитками і поведінкою; вина. При цьому під фактом заподіяння збитків розуміється зменшення майна або немайнового блага. Причинно-наслідковим зв’язком між збитками і порушенням є шкода, яка стала об’єктивним наслідком правопорушення. Що стосується провини, то її відсутність посадова особа має доводити самостійно. Так, у статті 1166 ЦК України зазначено, що особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода заподіяна не з її вини. Про те саме йдеться і в Законі про ТОВ/ТДВ.
Далі лектор розповіла про успішні для компанії кейси. Наприклад, директор переоформив спеціальний дозвіл на користування надрами на іншу компанію, що було визнано перевищенням за сумою статутних обмежень.
Серед рекомендацій лектор назвала необхідність наявності трудового контракту або письмових трудових (цивільно-правових) договорів. Якщо порушення вже сталося, необхідно потурбуватись про правильну судову стратегію і збір доказів.
