Починаючи розмову про захист власності, Ольга Шенк нагадала слухачам Lеgal High School норми Конституції України, які гарантують недоторканність прав власності, та положення Цивільного кодексу України, які деталізують цю норму, а також положення міжнародного права, що діють в Україні.
Як же захистити право власності, яке гарантує законодавство, у разі його нехтування? Лектор розповіла про основні способи захисту: віндикаційний позов, негаторний позов, позов про визнання права власності, а також про превентивні методи.
Віндикаційний позов — це право витребувати своє майно в іншої особи. Підставою для такого позову може бути заволодіння іншою особою майном у незаконний спосіб, без відповідної правової підстави. Право подати віндикаційний позов має власник майна або особа, яка не є власником, але в якої майно перебуває у володінні за законом або договором (наприклад, за договором оренди чи зберігання).
Відповідачем за віндикаційним позовом буде особа, яка заволоділа майном і в якої майно фактично знаходиться. Особа, якій майно передане в тимчасове користування (орендар), залучається як співвідповідач. Лектор підкреслила, що не є належним відповідачем особа, в незаконному володінні якої це майно перебувало, але в якої майно відсутнє на дату позову, хоча проти такої особи можна заявити позов про відшкодування завданих збитків.
Негаторний позов — це право вимагати усунення перешкод у здійсненні власником майна права користування та розпорядження своїм майном. При цьому негаторний і віндикаційний позов є взаємовиключними.
Право подати негаторний позов має власник майна або особа, яка має право володіння і користування (наприклад, орендар), у тому числі і проти власника. Ситуацією, за якої подається негаторний позов, може стати неправомірне створення перешкод у користуванні будівлею або ділянкою, а також виселення з житла чи іншого володіння.
Позов про визнання права власності може пред’явити власник майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, що посвідчує його право власності. Лектор підкреслила, що цей вид позову може заявлятися і як окремий позов, і поєднуватися з віндикаційним або негаторним.
Стороною позову про визнання права власності може бути тільки власник, а відповідачем — особа, яка сумнівається в праві власності позивача, не визнає таке право або має власний майновий інтерес щодо майна.
Превентивні методи використовує власник, який має підстави припускати можливість порушення свого права власності іншою особою. У такому випадку він може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
«Крім перерахованих вище способів, суд може захистити цивільне право або інтерес в інший спосіб, що встановлений договором або законом, чи самим судом у визначених законом випадках. Якщо закон або договір не визначають ефективного способу, суд відповідно до заявленої позовної вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону», — підкреслила Ольга Шенк.
Є ще й інші способи захисту, які не є методами захисту права власності, але можуть бути корисними для розв’язання практичних проблем. До таких способів лектор зарахувала позов про встановлення сервітуту, позов про виділення в натурі частки у майні, що перебуває у спільній частковій власності, позов про переведення прав і обов’язків покупця у разі порушення переважного права на купівлю частки в майні, а також позов про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
