Наступна тема лекції блоку «Права та статус учасників процедури банкрутства» Школи з реструктуризації та банкрутства Legal High School розкрила аспекти участі кредиторів у відновленні платоспроможності боржника. Про це учасникам розповів Владислав Філатов, керівник експертної групи з питань банкрутства Директорату правової політики у сфері судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів Міністерства юстиції України.
Лектор нагадав, що сьогодні Україна знаходиться на межі переломного моменту врегулювання процедур банкрутства. Йдеться про Кодекс України з процедур банкрутства, в якому враховано багато спірних аспектів, які сьогодні виникають у цій сфері. Свою позицію він пояснив тим, що Україна знаходиться на 71 місці з 190 країн за індексом відновлення платоспроможності з коефіцієнтом повернення боргу кредитору 9,6 цента від 1 долара. Для прикладу, в Японії з неплатоспроможної компанії у справі про банкрутство вдається стягнути і повернути кредитору 92,4 цента з одного долара.
«І все ж, крім нової нормативної бази, яку, я сподіваюся, незабаром буде опубліковано, ми повинні працювати над виробленням свідомості боржника, кредитора та арбітражного керуючого. Іншого виходу ми сьогодні не маємо» — впевнений пан Філатов. У зв’язку з чим він звернув увагу слухачів на те, що відновлення платоспроможності залежить від позиції всіх учасників справи про банкрутство.
Лектор упевнений, що процедура банкрутства має застосовуватися в основному для збереження бізнесу. У країнах з розвиненою економікою абсолютною нормою вважається факт звернення боржника із заявою про неплатоспроможність. У цьому випадку кредитори можуть погодитися з реструктуризацією боргу, тим самим зберігши бізнес боржника, понести мінімальні втрати і запобігти збільшенню таких втрат. Але найважливіше, що збережуть як боржник, так і кредитори, — це налагоджені ділові зв’язки та відносини.
«В Україні, на жаль, боржник не готовий і не бажає озвучувати ознаки виникнення заборгованості, що призводить до суттєвого збільшення боргу, і, як наслідок, фактичного банкрутства. Крім того, нерідко боржники використовують процедури банкрутства не з метою відновлення бізнесу» — акцентував увагу Владислав Філатов.
Так само він відзначив, що, незважаючи на наявність норм, що регулюють процедуру санації, в Україні вона не працює також через небажання кредиторів йти на поступки. Таким чином, боржнику простіше ліквідувати або покинути підприємство, ніж працювати над відновленням його платоспроможності.
Також, на думку лектора, при здійсненні аналізу справи про банкрутство необхідно з’ясувати та розуміти, хто і з якою метою ініціював його відкриття.
Розповів пан Філатов і про аспекти відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника, яке було ним відчужене до відкриття справи про банкрутство. Тобто відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів відбувається без згоди боржника. Він нагадав, що чинний закон та новий Кодекс передбачають відкриття доступу до фінансової та майнової історії боржника, яку необхідно ретельно вивчати. Кодекс, на відміну від чинної норми закону, збільшує період, впродовж якого можуть бути оскаржені дії боржника щодо відчуження свого майна, до трьох років. Лектор порекомендував слухачам більш ретельно проводити аналіз усіх обставин, пов’язаних з настанням неплатоспроможності боржника і відкриттям справи про банкрутство. Нові норми, на думку Владислава Філатова, дозволять дисциплінувати боржника і змінити його правосвідомість.
