З темою «Угода в рамках кримінального процесу. Судова практика, проблемні аспекти» перед слухачами Школи кримінальної практики Legal High School виступив Володимир Кривенко, заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.
Лектор розповів, що, за попередніми прогнозами, запровадження інституту угод у кримінальному процесі, що було здійснене з прийняттям КПК України у 2012 році, мало спростити розгляд певної категорії справ, значно скоротити кількість утримуваних осіб у слідчих ізоляторах та зменшити навантаження на суд.
Спочатку слухачі LHS розібрали угоду про примирення, що являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. За словами лектора, головною ідеєю відновлювального правосуддя є не покарання, а повне відновлення соціальних та правових відносин. Володимир Кривенко розповів, що угоду про примирення може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості і в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Проте у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, укладення такої угоди не допускається.
Щодо угоди про визнання вини, лектор відзначив, що цей інститут є досить розвинутим інструментом у країнах класичного обвинувального процесу, особливо в Англії та США, де наголошують на важливості подальшого перевиховання злочинців. Відповідно до судової практики Сполучених Штатів Америки, майже у 90% кримінальних справ обвинувачувані визнавали себе винними.
Йшлося також про те, що ініціювати укладення угоди про визнання вини може як прокурор, так і підозрюваний чи обвинувачений, і тільки прокурор зі сторони обвинувачення може укласти таку угоду. Лектор назвав конкретні обставини, які зобов’язаний враховувати прокурор при укладенні угоди: наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні багатьох кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, а також забезпечення швидшого досудового розслідування і судового провадження, викриття багатьох кримінальних правопорушень, характер і тяжкість обвинувачення та ступінь і характер сприяння підозрюваного або обвинуваченого у проведенні кримінального розслідування стосовно нього або інших осіб.
Володимир Кривенко розкрив кілька проблемних питань, що стосуються цього виду угод. Передусім законодавством не врегульована процедура ініціювання та проведення переговорів між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим). Практики вважають, що її необхідно ввести в рамки закону: визначити час, обсяг домовленості тощо, бо сьогодні укладення угод вважається таким, що піддається ризику створення корупції, оскільки один прокурор може домовитись за дві години, а інший веде переговори протягом кількох місяців. Друге питання полягає в тому, що будь-які підстави для відмови прокурора від укладення угоди не передбачені, а це дає змогу дійти висновку, що відмова може бути взагалі невмотивованою.
