«Особи, які бажають приховати свою причетність до бізнесу, активно використовують послуги номінального сервісу», — процитувала лист Національного банку України від 10 лютого 2017 року партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Аліна Плющ. Під час своєї лекції в рамках Школи корпоративного права та М&А Legal High School вона розповіла про практичні аспекти доведення бенефіціарності одержувача доходів на прикладі реальних кейсів.
Лектор зазначила, що законодавство України містить недоліки у питанні визначення бенефіціарного власника. Так, останній – це завжди фізична особа, яка володіє понад 25% акцій компанії і має можливість прямо чи опосередковано впливати на діяльність компанії. Проте у такому визначенні все ж чогось бракує.
Для з’ясування, чого саме, потрібно звернутися до Директиви ЄС 2015/849. Бенефіціарного власника вона визначає фактично так само, як і національне законодавство, при цьому конкретизує, що кінцевий бенефіціарний власник «є вигодонабувачем» щодо юридичної особи, оскільки він володіє правами на отримання доходу від діяльності останньої у розмірі 25% і більше.
Лектор проаналізувала конкретні випадки з практики, в яких виникали труднощі при визначенні кінцевого бенефіціарного власника. Наприклад, згадувала про Майкла Пападопулоса – чоловіка, який реально існує і є кінцевим бенефіціарієм у багатьох компаніях. Розповідала і про такий спосіб інвестування грошей, як інвестиційні фонди: в такому випадку фактично ніхто не може володіти 25% акцій, через що зробити виплати для таких інвестиційних фондів в Україні дуже складно.
Під час лекції розглянули і діяльність компанії Roshen, яку Петро Порошенко передав у сліпий траст, ТОВ «ГУГЛ», що має двох власників, частка яких більше 25% (Сергій Брін і Ларрі Пейдж), компанії Nestle та McDonald’s, у яких кінцеві бенефіціарні власники відсутні, адже це публічні компанії. У Nestle жоден з акціонерів не володіє навіть 5% акцій, а в McDonald’s найбільший акціонер володіє 7% акцій, але цей акціонер є компанією, а не фізичною особою.
Цікавими також виявились приклади «ПриватБанку», де власником є держава в особі Міністерства фінансів України, «Укрнафти» та «Укроборонпрому», у яких кінцеві бенефіціарні власники відсутні.
