Про підряд у будівництві та судову практику щодо його оскарження розповів слухачам Legal High School Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx, адвокат. Він дав визначення терміна «будівельний підряд», порадивши приділити особливу увагу перевірці контрагента — як замовника будівництва, так і виконавця, та навів перелік штрафних санкцій, що накладаються на суб’єкта містобудування, який виконує будівельні роботи ДАБІ відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За словами лектора, підрядником може бути суб’єкт господарювання, що має відповідну ліцензію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року №256. Мирослав Гнидка наголосив, що, окрім ліцензії, залежно від виду робіт, які має виконувати підрядник, від нього можуть вимагатися й інші дозволи. Наприклад, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Він підкреслив, що у разі залучення замовником будівництва підрядних організацій без відповідних дозволів та ліцензій негативним наслідком для замовника може стати неможливість стягнення з такого підрядника збитків, завданих неякісним виконанням робіт на такому об’єкті.
Лектор навів перелік істотних умов договору будівельного підряду, вказаний у загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668, зазначивши, що у договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. При цьому важливо пам’ятати, що відсутність у тексті договору однієї з істотних умов, передбачених законодавчо, може призвести до визнання договору неукладеним.
Мирослав Гнидка навів слухачам Legal High School основні види спорів, що виникають під час реалізації сторонами договору будівельного підряду та його розірвання, зокрема стосовно строків виконання будівельних робіт та порядку приймання виконаних робіт.
Переходячи до теми розірвання договору підряду, лектор зазначив, що він повинен містити чітку і зрозумілу процедуру комунікації сторін з питань, пов’язаних з будь-якими змінами у договорі підряду або додатках до нього. Законодавством передбачено ряд випадків, у яких підрядник або замовник мають право розірвати договір в односторонньому порядку. Незважаючи на те, що дослівно такі дії іменуються «відмовою від договору підряду», Мирослав Гнидка зараховує їх до одностороннього розірвання договору, оскільки основним наслідком таких дій буде саме припинення договору. Він навів перелік підстав для одностороннього розірвання договору як з ініціативи підрядника, так і з ініціативи замовника, проілюструвавши їх застосування судовою практикою Верховного Суду.
