Модуль «Оподаткування зарубіжних активів і операцій з нерезидентами» Школи податкової практики Lеgal High School продовжила лекція Вікторії Фоменко, радника, керівника практики податкового і митного права МЮФ Integrites, про податкові аспекти розкриття інформації про бенефіціарних власників.
Розповідаючи про загальні підходи до розуміння категорії «бенефіціарний власник», лектор нагадала, що є дві основні концепції. Зокрема, у першому випадку встановлюється безпосередньо бенефіціарний власник. Метою концепції є з’ясування факту, чи має суб’єкт господарську самостійність, у тому числі щодо розпорядження коштами. Способом для встановлення цього факту є аналіз статутних документів та практики діяльності суб’єкта у відносинах з пов’язаними особами.
Друга концепція полягає у визначенні кінцевого бенефіціарного власника. Вона, як правило, застосовується, щоб забезпечити прозорість бізнесу. Мета — встановлення особи, яка є фактичним власником бізнесу, і визначення напряму її діяльності. Спосіб встановлення — аналіз «ланцюга володіння» суб’єктом господарювання та отримання інформації з відкритих джерел.
Вікторія Фоменко також розповіла про підходи до цього питання Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Зокрема, за її словами, в Коментарі до Модельної конвенції наведено базові критерії визначення бенефіціарного власника. Зокрема:
— не є агентом;
— не є номінальним власником;
— не є кондуітною компанією;
— має право використовувати отриманий дохід;
— має право визначати подальшу долю отриманого доходу.
Лектор звернула увагу на те, що поняття «бенефіціарний власник» та «кінцевий бенефіціарний власник» не є тотожними.
У той же час наведений перелік критеріїв не є вичерпним, як і викладене в Коментарі визначення цих термінів не є сталим, у зв’язку з чим кожен підхід до визначення бенефіціарія є індивідуальним. Проте українські податкові органи і суди, незважаючи на те, що пояснення до Модельної конвенції ОЕСР мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для застосування, на практиці застосовують її положення.
Також лектор нагадала, що Податковий кодекс України (стаття 103) містить визначення бенефіціарного власника. Тобто це особа, яка має право на отримання доходу. У той же час пані Фоменко повідомила, що є різні походи до питання, коли ця концепція повинна застосовуватися. Проте статтею ПК України визначено, що бенефіціарність є передумовою для застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
Спікер також ознайомила із судовою практикою судів вищих інстанцій щодо питання визначення бенефіціарного власника.
«У ПК України не визначено, яким документом або якими обставинами має бути підтверджено той факт, що нерезидент є бенефіціарним власником одержуваного доходу», — нагадала положення законодавства у цій сфері Вікторія Фоменко. У зв’язку з цим, за її словами, питання, чи є одержувач доходів бенефіціарним власником, як правило, виникає в результаті проведення податкових перевірок, а отже, практика підтвердження бенефіціарності сформована як на рівні Державної фіскальної служби України, так і на рівні судів.
