Про розшук майна боржника, зокрема релевантні джерела інформації, а також про оскарження дій боржника з відчуження майна та стягнення за рахунок майна третіх осіб йшлося у рамках лекції адвокатів Ярослава Новікова та Василя Скольського.
Ярослав Новіков нагадав слухачам Legal High School, що виконавчі дії є завершальною стадією виконання рішень судів або інших органів. Окреслюючи коло прав і обов’язків виконавця, лектор відзначив, що на підставі статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», він здійснює відповідні заходи щодо розшуку майна, його визначення, надсилаючи відповідні запити до державних установ, юридичних та фізичних осіб, організацій будь-якої форми власності. У своїх повноваженнях він може витребовувати довідки, пояснення, тобто здійснює комплекс заходів з розшуку майна в інтересах стягувача. Під майном розуміються речі або сукупність речей, майнові права, які на момент відкриття провадження є в наявності у боржника.
Релевантними джерелами надходження інформації про майно, на думку лектора, є відкриті джерела та інформація від самого стягувача. Відповідно до статті 29 названого вище закону стягувач надає всю наявну в нього інформацію про виявлення та знаходження майна боржника. Виконавець може звертатися до податкової адміністрації за місцем знаходження юридичної особи або місцем проживання фізичної особи, до нотаріальних контор або приватних нотаріусів, до бюро технічної інвентаризації, до органів поліції та державтоінспекції стосовно реєстрації транспортних засобів, до банківських установ, до підприємств, де працює боржник. З метою якісного і ефективного розшуку майна лектор порадив ознайомлюватися з усіма ухвалами судів стосовно заходів забезпечення позову, які знаходяться в судових провадженнях.
У своїх діях при пошуку майна виконавець керується профільним законом та має право з метою виявлення майна заходити до будь-яких приміщень, проводити їх огляд, опечатувати майно, накладати на нього арешт, віддавати на відповідальне зберігання певним особам та в підсумку реалізовувати його для стягнення з боржника відповідної суми боргу на користь стягувача. Проте виходячи з положень про непорушність житла, вчиняти дії із проникненням до житла виконавець може лише на підставі рішення суду. З цією метою виконавець звертається до суду з поданням та просить суд дозволити вчинення таких дій.
Ярослав Новіков наголосив на важливості якісного здійснення опису майна, бо наскільки якісно виконавець опише майно, настільки якісно він може в подальшому його реалізувати, а на отримані кошти погасити заборгованість боржника. При цьому лектор підкреслив, що виконавець розшукує та описує майно, але йдеться не про обшук.
У разі якщо боржник приховує майно, відбувається його розшук, і лектор навів алгоритм дій виконавця з розшуку майна, зазначивши, що наразі є порядок взаємодії МВС, Національної поліції та органів, які здійснюють примусове виконання, а також Порядок тимчасового затримання транспортних засобів. При цьому він зазначив, що відповідно до Кодексу з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником упродовж трьох років, які передували відкриттю провадження, за певних підстав можуть бути визнані недійсними господарським судом за заявою арбітражного керуючого.
Адвокат Василь Скольський зосередив увагу слухачів Legal High School на стягненні боргу або частини боргу за рахунок майна третіх осіб. Він наголосив, що стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує порядок звернення стягнення на заставне майно у таких випадках: якщо право застави виникло після прийнятого судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; якщо наявна письмова згода заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі частини 1 статті 39 названого вище закону.
При цьому лектор наголосив, що відповідно до вимог статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику, від інших осіб. Зазначені особи повинні надати на запит виконавця відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. У разі якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає опису та вилученню такого майна, воно вилучається у примусовому порядку та у присутності пойнятих. Василь Скольський підкреслив, що за ухилення від виконання законних розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, може бути притягнута до відповідальності.
Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки лектор зазначив, що воно здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Крім того, стаття 336 Господарського процесуального кодексу України та стаття 440 Цивільного процесуального кодексу України унормовують звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та на нерухоме майно (в тому числі, й іпотека чи договір інвестування), право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку. Принагідно він дав поради адвокатам щодо алгоритму супроводження та сприяння діям виконавця на користь клієнта.
