Про взаємодію з експертними установами в ході захисту розповіла слухачам Legal High School Юлія Кольченко, адвокат, фахівець у сфері ІВ. У 80% судових справ про захист інтелектуальної власності призначається судова експертиза, тому важливо знати, як з нею працювати.
Лектор нагадала, що сторони мають право подавати суду свої питання на експертизу, а також пропонувати персоналії експертів або експертні установи.
Ініціювати експертизу може або сторона, або суд. Якщо ініціювала сторона спору, вона самостійно несе витрати на її проведення. Оскільки такі витрати будуть відшкодовані за рахунок сторони, що програла, лектор радить збирати всі документи, що підтверджують оплату проведення експертизи.
Атестовані експерти з інтелектуальної власності вказані в спеціальному реєстрі Мін’юсту, з якого можна сформувати витяг і подати до суду як доказ компетентності експерта і його формальної атестації.
Крім окремих експертів, є також експертні установи як державні спеціалізовані, так і недержавні, які можуть бути залучені для проведення експертизи у справі. Лектор рекомендувала слухачам ряд таких установ, які спеціалізуються на експертизах у справах з інтелектуальної власності.
За її словами, після того, як суд погоджується з пропозицією сторони про обрання експертної установи, справа направляється до такої установи, і її директор призначає експерта, який безпосередньо займатиметься вашою справою.
Лектор підкреслила, що мінімальний строк проведення експертизи в недержавній установі — три-чотири місяці, а державні спеціалізовані установи експертизи можуть робити її близько року.
Юлія Кольченко порадила користуватися нормами Закону України «Про судову експертизу», а також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, в яких міститься перелік базових питань, які можна ставити перед експертом. При цьому вона застерегла слухачів Legal High School про те, що питання права перед експертом ставитися не мають — це прерогатива суду.
Лектор зазначила, що експерт не може самостійно шукати й аналізувати матеріали, які не входять до складу справи, тому сторона має сама зібрати всі необхідні матеріали і надати їх суду для включення у справу ще до призначення експертизи. Вона підкреслила важливість своєчасної подачі матеріалів, адже після призначення експертизи справа судом призупиняється, тому жодні нові матеріали до неї включатися не можуть.
У разі якщо після розгляду експертного висновку суд вирішує призначити повторну судову експертизу, то, за словами лектора, він у своїй ухвалі повинен зазначити підстави для такого призначення, при цьому експертиза має проводитися в іншого експерта або в іншій експертній установі. Крім повторних експертиз, можуть призначатися додаткові експертизи. Як правило, підставою для додаткової експертизи стають ситуації, коли експерт відповів не на всі питання, які перед ним ставилися судом.
