«Виправдання за недоведеністю у корупційних злочинах: вирок слідству?» — такою була тема лекції Родіона Кокоша, керівника проектів кримінальної практики ЮК EQUITY, в рамках сьогоднішнього модуля «Судовий розгляд кримінальних проваджень за корупційними злочинами» Lеgal High School.
Актуальність проблеми корупції для України і масштаби цього явища, який надає негативний вплив не тільки на внутрішні процеси в державі, а й на імідж нашої країни на міжнародній арені, сьогодні важко переоцінити. Як розповів лектор, зараз у Міжнародному антикорупційному рейтингу — Індексі сприйняття корупції (він розрахований за методикою міжнародної неурядової організації Transparency International) — Україна займає 120 місце з 180 країн світу, а за даними Ernst & Young утримує пальму першості в рейтингу бізнес-корупції серед 41 держави Європи, перебуваючи на першій позиції за цим показником. Правда, останнім часом Україні вдалося зміцнити свої позиції на антикорупційній карті світу: за підсумками минулого року Україна отримала 32 бали (на два більше, ніж у 2017-му) із 100 можливих, піднявшись з 130-го на 120-те місце в рейтингу індексу сприйняття корупції. Це відбулося багато в чому завдяки перспективам створення Вищого антикорупційного суду.
Згідно з філософією національного законодавства, корупційними вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу (КК) України, у разі їх здійснення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368–369-2 КК України, нагадує Родіон Кокош. Також він розповів про нюанси розмежування підслідності двох бюро — Національного антикорупційного та Державного бюро розслідувань, звернувши увагу на те, що порушення правил підслідності тягне за собою або повернення обвинувального акта на етапі досудового розслідування, або винесення судом виправдувального вироку.
Окремий блок лекції Родіон Кокош присвятив актуальній судовій практиці, проілюструвавши на прикладах конкретних кейсів наслідки порушення правил підслідності, нюанси використання в суді результатів негласний слідчих (розшукових) дій та аспекти інших процесуальних порушень. Окремо спікер сфокусувався на знаковому кейсі — «справі Одеського міського голови», в якому влітку 2019-го Малиновським районним судом м. Одеси було винесено виправдувальний вирок, у тому числі з причини недотримання стороною обвинувачення вимог статті 481 Кримінального процесуального кодексу України — повідомлення про підозру було здійснене не уповноваженим суб’єктом.
Виправдувальний вирок у корупційних кримінальних провадженнях — це, в першу чергу, чудова робота сторони захисту, підкреслив Родіон Кокош, фіналізуючи свою лекцію.
